Андижан

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Андижан (значення).

Андижа́н (узб. Андижон, Andijon) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Андижанської області.

Андижан Андижон / Andijon
Вид Андижан
Координати: 40°47′ пн. ш. 72°21′ сх. д.
Країна	Узбекистан
Область	Андижанська область
Район/міськрада	м. Андижан
Засноване	IX століття
Уряд
- Хокім	Рахматуллаєв Ділмурод
Населення (2017)
- Усього	425 500[1]
Поштові індекси	170100—170138
Телефонний код(и)	+998-742
Андижан

Населення 303,0 тис. мешканців (1993). 40°47′ пн. ш. 72°21′ сх. д.

Економіка

Місто розташоване в південно-східній частині Ферганської долини, на річці Андижан-Сай. Машинобудівна, легка (бавовноочисна, бавовняна, взуттєва, трикотажна, швейна), харчова промисловість; гідролізний завод. 4 виші, 2 театри.

Транспорт

Вузол залізничних і автомобільних шляхів (залізниці й автошляхи на Ташкент, Наманган, Ош, Джалал-Абад і Коканкишлак). У місті діють залізничні станції Андижан-1 (регулярні рейси до Ташкенту, Бухари, Ургенча та Москви) а також залізнична станція Андижан-2. Також у місті є аеропорт (регулярні рейси до Ташкенту, Санкт-Петербургу та Москви).

Клімат, сейсмологічна ситуація

Нестабільна сейсмологічна ситуація, частими є невеликі землетруси.

Клімат Андижан
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	3,2	6,3	14,6	23,2	28,7	33,8	34,7	32,6	28,5	21,3	13,0	5,6
Середня температура, °C	−1,9	0,9	8,4	16,4	21,7	26,2	27,2	24,7	19,6	12,8	6,0	0,7
Середній мінімум, °C	−5,8	−3,3	3,3	10,2	14,8	18,3	19,5	17,1	11,9	6,3	0,9	−2,8
Середня кількість сонячних годин на місяць	87,7	100,6	151,7	206,3	277,2	334,3	357,7	339,3	289,7	216,6	139,6	77,4
Норма опадів, мм	26	33	37	28	21	8	6	2	4	26	22	25
Вологість повітря, %	84	81	72	62	54	46	50	57	60	68	77	86

Історія

Точної інформації про заснування міста нема, однак він вважається одним з найдревніших у Ферганській долині. Поселення на місці Андижану існували вже в VI—IV столітті до н. е., через ці місця проходив легендарний «Шовковий шлях».

Власне Андижан заснований у IX столітті під назвою Андукан, у 15 столітті назва трансформуваась в Андуган, який вже тоді був центром ханства. На той час він пережив монголо-татарське нашестя, деякі дослідники вважають, що Андижан заснували у 13 столітті монгольські хани, місто було багатонаціональним.

У IX—X ст. Андижан входив до складу держави Саманідів. У XIV ст., у період правління Тимура відбувся бурхливий розвиток економіки, науки та культури у місті.

У XVI ст. Андижан завоювали Шейбаніди, пізніше він став частиною Кокандського ханства.

Із 1876 року у складі Російської імперії. Андижан та околиці у 1898 році охопило національне повстання. Цього ж року, після падіння Кокандського ханства Андижан став повітовим містом Російської імперії.

30 серпня 1902 року місто сильно постраждало від Андижанського землетрусу, яке знищило майже всі старовинні будинки.

12 — 13 травня 2005 року в Андижані відбулись акції протесту, що були розцінені владою як заворушення і придушені зброєю. Внаслідок цього в них загинуло понад сто осіб. Із протестом проти цього виступило Європейське співтовариство, у тому числі Україна. ^{[2] [3]}

Пам'ятки

• Головний архітектурний об'єкт — комплекс Джамі, що включає мечеть, медресе, будинок-музей Бабура, пам'ятник «Ахмадбекхлджі». Єдиний архітектурний об'єкт, який вцілів після землетрусу 1902 р., площа 1,5 га
• Андижанський краєзнавчий музей, колекція нараховує 66 тисяч експонатів
• Будинок-музей Бабура
• Парк імені Бабура

Визначні особи

В Андижані народився Бабур (1483) — нащадок Тамерлана, поет, правитель та засновник Імперії Великих Моголів в Індії.

Уродженці

• Юсупова Мамлакат Саідахмадовна (* 1948) — Народний вчитель Узбекистану, Заслужений працівник народної освіти республіки Узбекистан.
• Акімова Ельвіра Шевкіївна (* 1970) — український кримськотатарський політик та педагог.
• Мухаммад Юсуф Мухаммад Садик (1952—2015) — радянський та узбецький релігійний діяч і богослов.