Андрій Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Андрій.

Андрі́й Андрі́йович, або королевич Андраш^[2] (угор. Árpád-házi András; ? — 1233) — угорський королевич з династії Арпадів, правитель Галицького князівства (1227—1230, 1232—1233).

Андрій Андрійович угор. András Árpád-házi
Прапор Князь галицький
1227 — 1233
Попередник:	Мстислав Удатний
Наступник:	Данило Галицький
Ім'я при народженні:	Андраш
Народження:	1210  невідомо
Смерть:	1233 або 1234  Галич, Галицько-Волинське князівство
Поховання:	Секешфегервар[1]
Країна:	Угорщина
Партія:	політик до появи політичних партійd
Рід:	Арпади
Батько:	Андрій II
Мати:	Гертруда Меранська
Шлюб:	Helen of Novgorodd

Син угорського короля, правителя Галичини Андраша (Андрія) II, брат угорського короля Бели IV та Коломана Галицького — іншого претендента на галицьку корону.

Онук української княжни Єфросинії, правнук Великого князя Київського Мстислава Великого.

Титули

Біографія

Точна дата народження невідома. Після низки невдалих походів в Галицьку землю у 1210-х роках угорський король Андраш ІІ вирішив дипломатично вирішити проблему Галичини та видав свого сина Андрія за дочку тодішнього галицького князя, Мстислава Удатного. Після поразки на Калці у 1223 році сили Мстислава та його союзників були значно послаблені. За цих умов він, за наполяганням бояр, у 1227 році добровільно передав Андрію Андрійовичу Галицьке князівство^[3], у якому Андрій правив загалом двічі. Весною^[3] 1230 року, під час штурму Галича військами Данила Романовича, потрапив у полон, однак незабаром був звільнений.

Після конфлікту Данила з белзьким князем Олександром Всеволодовичем останній привів з собою угрів та королевича, якому бояри й передали владу в Галицькій землі.

Помер від голоду^[3] під час другої облоги Галича військами князя Данила Романовича у 1233 році.

Родовід