Андреа Караччоло

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Караччоло.

Андреа Караччоло (італ. Andrea Caracciolo, нар. 18 вересня 1981, Мілан) — італійський футболіст, нападник аматорської команди «Лумеццане».

Андреа Караччоло
Андреа Караччоло
Особисті дані
Народження	18 вересня 1981(1981-09-18) (44 роки)
	Мілан, Італія
Зріст	194 см
Вага	83 кг
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Номер	9
Юнацькі клуби
1990-1997	«Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1998–2000 «Санколомбано» 53 (11) 2000–2001 «Комо» 3 (0) 2001 →  «Про Верчеллі» 10 (0) 2001–2002 →  «Брешія» 7 (2) 2002–2003 →  «Перуджа» 22 (2) 2003–2005 «Брешія» 65 (24) 2005–2007 «Палермо» 62 (14) 2007–2008 «Сампдорія» 12 (1) 2008–2011 «Брешія» 114 (58) 2011–2012 «Дженоа» 12 (1) 2012 →  «Новара» 19 (2) 2012–2018 «Брешія» 202 (86) 2018–2020 «Феральпісало» 53 (20) 2020– «Лумеццане» 3 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2002 Італія U-20 2 (1) 2002–2004 Італія U-21 10 (1) 2004–2006 Італія 2 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав за національну збірну Італії. Найкращий бомбардир в історії «Брешії».

Клубна кар'єра

Народився 18 вересня 1981 року в місті Мілан. Вихованець системи підготовки юнаків місцевого однойменного клубу.

У дорослому футболі дебютував 1998 року виступами за команду «Санколомбано» з п'ятого італійського дивізіону, в якій провів два сезони, взявши участь у 53 матчах.

Влітку 2000 року уклав контракт з третьоліговим «Комо», а за півроку був орендований командою четвертого дивізіону «Про Верчеллі». А вже протягом 2001–2003 років виступав на рівні елітної Серії A, провівши по сезону також на правах оренди за «Брешію» і «Перуджу».

Протягом 2003–2005 років знову грав за «Брешію», цього разу вже на умовах повноцінного контракту, а після втрати командою місця у найвищому дивізіоні у серпні 2005 року за 9 мільйонів євро перейшов до «Палермо». Спочатку був основним нападником команди, а перед початком сезону 2006/07 до неї приєдналися Амаурі і Давід Ді Мікеле, що скоротило ігровий час Андреа.

Тож влітку 2007 року «Палермо» відпустив нападника до «Сампдорії» на умовах спільного володіння. А вже за півроку гравець за понад 7 мільйонів євро, які були поділені між двома клубами, яким належали права на нього, утретє в кар'єрі приєднався до «Брешії». Цього разу відіграв за клуб з Брешії наступні три з половиною сезони ігрової кар'єри, починав грати у другому дивізіоні, а протягом останнього року грав уже знову в Серії A.

Влітку 2011 року знову на правах спільного володіння перейшов до «Дженоа», з якого був відданий в оренду до «Новари».

У червні 2012 року «Брешія» викупила назад в «Дженоа» половину прав на гравця, і той на наступні шість сезонів знову став гравцем команди з Брешії. Протягом цього періоду незмінно був гравцем команди у Серії B, довівши кількість офіційних ігор за неї до 418 і забивши в усіх турнірах рекордні для гравців «Брешії» 179 голів.

Протягом 2018—2020 років захищав кольори третьолігового клубу «Феральпісало», після чого 38-річний нападник погодився продовжити кар'єру в «Лумеццане», команді шостого за силою італійського дивізіону.

Виступи за збірні

2002 року дебютував у складі юнацької збірної Італії (U-20), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 2 іграх, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2002–2004 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забивши 1 гол. Зокрема брав участь у молодіжному Євро-2002 і молодіжному Євро-2004.

2004 року дебютував і в офіційних матчах за національну збірну Італії. Свою другу і останню гру за національну команду провів 2006 року.