Державін Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Державін (рос. Андрей Владимирович Державин; нар. 20 вересня 1963, Ухта, Комі АРСР, СРСР) — радянський російський музикант, співак, композитор, аранжувальник. Колишній лідер гурту «Сталкер» та клавішник «Машина часу» (2000-2017). Підписант листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну, фігурант бази «Миротворець»^[1]. Підтримав російське вторгнення в Україну.

Андрій Державін
рос. Андрей Державин
Основна інформація
Дата народження	20 вересня 1963 (60 років)
Місце народження	Ухта, Комі АРСР, РРСФР, СРСР
Роки активності	1985 — дотепер
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Професія	музикант співак композитор аранжувальник
Інструменти	фортепіано синтезатор гітара
Жанр	рок-музика, поп-музика
Псевдоніми	Державка
Колективи	«Сталкер» «Машина часу»
Лейбл	«Stalker records» «Sintez records»
Офіційний сайт(рос.)
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Андрій Державін народився 20 вересня 1963 року в місті Ухта, Комі АРСР. Батько — Володимир Дмитрович Державін (нар. 24 липня 1942) уродженець Міаса Челябінської області, мати — Галина Костянтинівна Державіна (1937-2013), уродженка міста Енгельс Саратовської області. У Андрія Державіна є сестра Наталія Державіна (нар. 12 лютого 1971).

Закінчив музичну школу по класу фортепіано. Випускник Ухтинского індустріального інституту, єдиного на той момент вишу в місті. Грати у самодіяльних музичних гуртах почав зі шкільних років (клавіші, гітара).

Під час презентації фотоальбому Ігоря Верещагіна. 1 серпня 2017

7 липня 1985 року Державін разом зі своїм однокурсником Сергієм Костровим створив гурт «Сталкер». У той час до складу гурту входили: Андрій Державін — автор музики, клавішні інструменти, аранжування, вокал; Сергій Костров — автор текстів пісень та звукооператор; Олександр Чувашєв — ударні інструменти, бек-вокал; Віталій Ліхтенштейн — клавішні інструменти, бек-вокал. 17 липня 1985 року була записана перша пісня під назвою «Звёзды». Пізніше назву «Звёзды» було дано й першому магнітоальбому. У 1986 році гурт «Сталкер» був зарахований до штату Сиктивкарський філармонії, та розпочав гастролі по країні.

У 1989 році брав участь у записі альбому «Танцы на крыше» Олександра Кутікова. На початку 1990-х років працював музичним редактором у журналі «Комсомольськая жизнь», та був ведучим передачі «Шире круг».

У 1992 році гурт «Сталкер» розпався. Сергій Костров почав займатися власним проектом під назвою «Лолита», але пізніше знову почав співпрацювати з Андрієм Державіним. Їх остання спільна творчість, хіт диско-епохи під назвою «Не плачь, Алиса» був удостоєний нагороди конкурсу «Пісня року—90».

У 1990-х роках займався сольною кар'єрою. Державін написав композиції «Песня про брата» та «Чужая свадьба», за які отримав диплом лауреата конкурсу «Пісня року—94».

З 2000 по 2017 рік грав на клавішних у гурті «Машина времени»^[2].

Позиція стосовно України

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну^[3]. Це було однією з причин звільнення з гурту «Машина часу»^[4].

Сім'я

Державін зі своєю дружиною Оленою (Шахутдінова, нар. 1964) познайомився ще в інституті. Ще під час навчання вони одружилися. У подружжя є син Владислав Державін (нар. 1986) — вокаліст, гітарист та засновник гурту «Stinkie», та дочка Ганна Державіна (нар. 2005).

Доробок

Дискографія

Зі «Сталкером» 1986 — «Звёзды» 1988 — «Новости из первых рук» 1989 — «Жизнь в придуманном мире» 1991 — «Не плачь, Алиса!»

Сольні альбоми 1994 — «Лучшие песни» 1996 — «Сам по себе» 2016 — «Избранное»

З Олександром Кутіковим 1989, 1996 — «Танцы на крыше»

З «Машиною часу» 2001 — «50 лет на двоих» 2001 — «Место, где свет» 2004 — «Машинально» 2004 — «Неизданное 2» 2005 — «Kremlin Rocks!» 2007 — «Time Machine» 2009 — «Машины не парковать» 2009 — «Машинопись» 2010 — «День 14810-й» 2016 — «Вы»

З Євгеном Маргулісом 1998, 2001 — «7+1» 2007 — «Продолжение следует» 2009 — «Письма»

Фільмографія

Композитор 2003 — «Танцюрист» 2005 — «Ну, постривай!» (мультфільм, 19[5] та 20[6] серії) 2007 — «Лузер» 2009 — «Циганки» (серіал) 2010 — «Одружити мільйонера» (серіал) 2010 — «Пригоди Котеняти та його друзів» (мультсеріал). 2006—2012 — «Дивовижні пригоди Хоми» (мультсеріал).

Актор 2006 — «Я повернусь» (документальний про Ігоря Талькова) 2008 — «Ділки. Бути разом» — камео 2009 — «Чоловік в моїй голові» — камео

Див. також

• Заява діячів культури на підтримку дій Путіна в Україні та Криму