Андрієвський Ераст Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрієвський.

Ера́ст Степа́нович Андріє́вський (15 (27) квітня 1809, Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 21 березня 1872, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — громадський діяч, лікар, науковець і письменник, академік, дійсний статський радник, доктор медичних наук. Кавалер ордена Святого Станіслава 1 ступеня, Святого Володимира 3 ступеня, Святої Анни 3 ступеня та перського ордена Лева та Сонця.

Ераст Андрієвський
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Народився	15 (27) квітня 1809  Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія
Помер	21 березня 1872(1872-03-21) (62 роки)  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар
Alma mater	Гумбольдтський університет Берліна
Науковий ступінь	доктор медицини
Відомий завдяки:	заснуванню Куяльницького курорту
Батько	Stepan Stepanovich Andreyevskiyd
Мати	Henriette Augusta Graefed
Брати, сестри	Андреєвський Аркадій Степанович
Нагороди
Андрієвський Ераст Степанович у Вікісховищі

Життєпис

Андрієвський походить з дворянської родини. Батька звали — Степан Степанович, а мати — Генрієтта-Августа Карлівна Грефе, німкеня, з її родини походили відомі лікарі, тому Ераст закінчив гімназію у Берліні, там і вступив до Гумбольдтського університету. У 1828 році став кандидатом медичних наук, а 1831 року доктор медичних наук.

Разом з дядею, лікарем-офтальмологом, бере участь у наукових експедиціях. Прийнятий у члени Неаполітанської медико-хірургічної академії.

З 1833 року служить у губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова в Одесі — понад 20 років.

1833 року пропонує заснувати лікувальний заклад на Куяльницькому лимані (за 13 кілометрів від Одеси). 27 червня засновано курорт «Куяльник» — називався тоді «Лечебница грязных и песчаных лиманских ванн». Лиман довгий час називався Андрієвським.

Після того — на Кавказі як цивільний генерал-штаб-доктор, прилучився до становлення курорту Боржом. 1847 — дійсний статський радник.

Був особистим лікарем родини Воронцових.

Обирався гласним Одеської міської думи та Херсонського губернського земства.

Автор численних медичних публікацій та особистих спогадів у 3 томах [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.].

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.^[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Андрієвського відсутні.^[2]

Родинне життя

• Батько: Степан Степанович Андрієвський
• Мати: Генрієтта-Августа Карлівна, до шлюбу — Грефе
• Був в шлюбі з грузинською княжною Варварою Георгіївною Тумановою. Родина мала двоє дочок — Олену та Ніну, та сина Костянтина.
• Брат: Андреєвський Аркадій Степанович — дійсний статський радник.

Вшанування пам'яті

В одеському районі Пересип є вулиця Андрієвського.

В 1896 році перед будинком здравниці встановлено пам'ятник лікарю (архітектор Толвінський та скульптор Едуардс).