Анна Марія Східно-Фрисландська

Анна Марія Східно-Фрисландська (фриз. Anna Maria fan East-Fryslân, нім. Anna Maria von Ostfriesland; 23 червня 1601 — 15 лютого 1634) — шляхтянка з роду Кірксена, донька графа Східної Фризії Енно III та принцеси Анни Гольштейн-Готторпської, дружина герцога Мекленбург-Шверінського Адольфа Фрідріха I.

Анна Марія Східно-Фрисландська нім. Anna Maria von Ostfriesland
герцогиня Мекленбург-Шверіна
1622 — 1628
1631 — 1634
Попередник:	Софія Гольштейн-Готторпська
Наступник:	Марія Катерина Брауншвейг-Данненберзька
Народження:	23 червня 1601(1601-06-23)  Аурих, Нижня Саксонія, Німеччина
Смерть:	15 лютого 1634(1634-02-15) (32 роки) або 4 вересня 1634(1634-09-04)[1] (33 роки)  Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверінське
Поховання:	Доберанський монастирd
Рід:	Cirksenad
Батько:	Enno III, Count of East Frisiad
Мати:	Анна Гольштейн-Готторпська
Шлюб:	Duke Adolf Friedrich I, Duke of Mecklenburg-Schwerind
Діти:	Christian Louis I, Duke of Mecklenburgd, Анна Марія Мекленбург-Шверінська, Johann Georg, Herzog von Mecklenburg-Mirowd і Karl Mecklenburgd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Анна Марія народилась 23 червня 1601 року в Ауріху. Вона була другою дитиною дитиною та старшою донькою в родині графа Східної Фризії Енно III та його другої дружини Анни Гольштейн-Готторпської. Дівчинка мала брата Едцарда Густава. Згодом у неї з'явилися два молодші брати та сестра Крістіна Софія.

Від 1611 року суверенитет Східної Фризії було обмежено Нідерландами.

У 21-річном віці Анна Марія одружилася із 33-річним герцогом Мекленбург-Шверінським Адольфом Фрідріхом I. Весілля відбулося 4 вересня 1622 року. А вже в листопаді Східну Фризію, в ході Тридцятилітньої війни, зайняли війська Ернста Мансфельда^[2] Військовик, намагаючись зайняти місце серед тамтешньої знаті, просив руку Крістіни Софії, однак йому було відмовлено.^[3]

Гробниці Адольфа Фрідріха та Анни Марії у Доберанському монастирі

У Анни Марії та Адольфа Фрідріха народилося восьмеро дітей. За рік до весілля відбувся другий поділ Мекленбурзьких територій, за яким Адольф Фрідріх отримав Шверін, а Йоганн Альбрехт — Гюстров. Від 1623 року, під час Тридцятилітньої війни, мекленбурзькі герцогства надавали таємну допомогу данському королю Кристіанові IV, через що почали вважатись ворогами Священної Римської імперії^[4] та були захоплені військами Альбрехта Валленштейна. 19 січня 1628 року імператор Фердинанд II Габсбург офіційно передав мекленбурзькі землі Валленштейну. У травні правлячі родини залишили територію герцогств. Однак, за три роки, їм вдалося повернутися за допомогою шведських військ.^[5]

Старші діти Анни Марії продовжували виховуватись при дворі вдовіючої курфюрстіни Саксонії Ядвіґи Данської, у замку Ліхтенбург в Преттіні.

Сама вона пішла з життя 15 лютого 1634 року у Шверіні, за два тижні після смерті наймолодшої доньки. Поховали її у Доберанському монастирі у Бад-Доберані. За рік Адольф Фрідріх I узяв другий шлюб із Марією Катериною Брауншвейг-Данненберзькою. Першу дружину він пережив майже на чверть століття. Був похований поруч із нею у склепінні Доберанського монастиря.

Родина

Чоловік — Адольф Фрідріх I, герцог Мекленбург-Шверінський

Діти:

• Крістіан Людвіг (1623—1692) — наступний герцог Мекленбург-Шверіна у 1658—1692, був двічі одруженим, дітей не мав;
• Софія (1625—1670) — абатиса монастиря Рюн;
• Карл (1626—1670) — помер бездітним та неодруженим;
• Анна Марія (1627—1669) — дружина герцога Саксен-Вайссенфельсу Августа, мала дванадцятеро дітей;
• Йоганн Георг (1629—1675) — був одружений з Єлизаветою Елеонорою Брауншвейг-Вольфенбюттельською, дітей не мав;
• Ядвіґа (1630—1631) — померла немовлям;
• Густав Рудольф (1632—1670) — був одружений з Ердмутою Софією Саксен-Лауенбург-Ратцебурзькою, дітей не мав;
• Юліана (1633—1634) — померла немовлям.

Генеалогія