Анна-Софія Муттер

Анна-Софія Муттер (нім. Anne-Sophie Mutter, 29 червня 1963 року, Райнфельден, Баден-Вюртемберг, ФРН) — німецька скрипалька, музична викладачка, учасниця міжнародних форумів. Одна з найбільш затребуваних і високооплачуваних скрипальок світу. Перша жінка, удостоєна Премії Ернста Сіменса (2008)^[3].

Анна-Софія Муттер
нім. Anne-Sophie Mutter
Основна інформація
Дата народження	29 червня 1963(1963-06-29)[1][2][…] (62 роки)
Місце народження	Райнфельден, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Роки активності	1976 — тепер. час
Громадянство	Німеччина
Професії	скрипалька, вчителька музики
Освіта	Цюрихський університет мистецтвd
Вчителі	Герберт фон Караян
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Заклад	Королівська музична академія
Лейбли	Deutsche Grammophon
Нагороди	премія Леоні Соннінг (2001) Erich Fromm Prized (2011) Leipzig International Mendelssohn Prized (2008) Brahms-Preisd (8 липня 2011) Музична премія імені Герберта фон Караянаd (2003) премія Ернста Сіменса (2008) Maecenas-Ehrungd (2010) Polar Music Prize (2019) Praemium Imperiale (16 жовтня 2019) Crystal Awardd (2017) Berliner Bärd (2019) Премія Echo Klassik інструменталісту рокуd (2009) Премія Echo Klassik інструменталісту рокуd (2005)
Батько	Karl-Wilhelm Mutterd
У шлюбі з	Андре Превін
anne-sophie-mutter.com
Файли у Вікісховищі

Біографія

Анна-Софія Муттер вперше почала грати на піаніно у 5 років, але незабаром перейшла на скрипку. Навчалася у Ерни Гонігбергер, а після її смерті (1974) у Аїди Штукі. У 1975 році дебютувала з оркестром Тюбінгенського університету під керуванням Олександра Шумського. У 13-річному віці Муттер була звільнена від відвідування школи, коли Герберт фон Караян запросив її виступати разом з Берлінським філармонічним оркестром.

У 1977 році брала участь у Зальцбурзькому фестивалі, а також виступала з Англійським камерним оркестром. У 15-річному віці Муттер зробила перші записи (концерти Моцарта) спільно з Караяном і філармонійним оркестром.

У 1980 році Муттер виступила з Нью-Йоркським філармонічним оркестром, а 5 років потому нагороджена почесним членством (honorary fellow) Королівської музичної академії у Лондоні. В 1988 році, в рамках північноамериканського турне, Муттер виступала в Карнеґі-голі.

У 1989 році одружилася з Детлефом Вундерліхом. Народила дочку Арабеллу і сина Ріхарда. Чоловік помер у 1995 році від раку.^[4] У 2002 році одружилася з на 34 роки старшим 71-річним піаністом, диригентом і композитором Андре Превіном.^[5] 21 серпня 2006 року пара офіційно заявила про розлучення.^[6]

У жовтні 2006 року Анна-Софія Муттер заявила, що піде зі сцени у 45-річному віці (тобто в 2008),^[7] але через місяць повідомила, що її слова були неправильно потрактовані і що вона гратиме, поки відчуває в собі сили «приносити в музику щось нове, щось важливе і щось інше».^[8]

Муттер володіє двома скрипками Страдіварі (The Emiliani (1703) і Lord Dunn-Raven (1710)), а також скрипкою Регацці.

Нагороди

• 1986 — Премія Академії Кіджі
• Греммі в категорії «краще інструментальне виконання сольним(и) виконавцем(ми) з оркестром»
  • 1994 — диригент Джеймс Лівайн, Чиказький симфонічний оркестр
  • 1999 — диригент Кшиштоф Пендерецький, Лондонський симфонічний оркестр
  • 2005 — з Андре Превіном
• Орден «За заслуги» (нім. Bundesverdienstkreuz) першого класу
• 2000 — Греммі в категорії «краще виконання камерної музики»
• 2001 — Премія Леоні Соннінг
• 2003 — Музична премія Герберта фон Караяна^[de][9]
• 2005 — Орден літератури і мистецтва
• 2006 — Віктуар де ля мюзік
• 2008 — Премія Ернста Сіменса — перша жінка, яка отримала цю премію^[3].
• 2018 — Золота медаль «За заслуги в культури Gloria Artis»

Введена в Зал слави журналу Gramophone^[10].

Дискографія

На лейблі Deutsche Grammophon:

• Mozart Violin Concertos Nos. 3 & 5 (1978)
• Beethoven Triple Concerto (1980)
• Brahms Violin Concerto (1982)
• Brahms Double Concerto (1983)
• Tchaikovsky Violin Concerto (1988)
• Lutosławski Partita & Chain 2/Stravinsky Violin Concerto (1988)
• Beethoven: The String Trios (1989)
• Bartok Violin Concerto No. 2/Moret En Rêve (1991)
• Berg Violin Concerto/Rihm Time Chant (1992)
• Carmen-Fantasie (1993)
• Romance (1995)
• Sibelius Violin Concerto (1995)
• The Berlin Recital (1996)
• Brahms Violin Concerto/Schumann Fantasy for Violin and Orchestra (1997)
• Penderecki Violin Concerto No. 2/Bartok Sonata for Violin and Piano No. 2 (1997)
• Beethoven The Violin Sonatas (1998)
• Vivaldi The Four Seasons (1999)
• Recital 2000 (2000)
• Lutosławski Partita for Violin and Orchestra/Chain 2 (2002)
• Beethoven Violin Concerto (2002)
• Tango Song and Dance (2003)
• Previn Violin Concerto/Bernstein Serenade (2003)
• Tchaikovsky & Korngold Violin Concertos (2004)
• Dutilleux Sur le même accord/Bartok Violin Concerto No. 2/Stravinsky Concerto en ré (2005)
• Mozart The Violin Concertos (2005)
• Mozart Piano Trios K502, K542, K548 (2006)
• Mozart The Violin Sonatas (August 2006)
• Simply Anne-Sophie (2006)
• Gubaidulina in tempus praesens (2008)

На лейблі EMI:

• Mozart Violin Concertos Nos. 2 & 4 (1982)
• Bach Violin Concertos/Concerto for Two Violins and Orchestra (1983)
• Brahms Violin Sonatas (1983)
• Vivaldi The Four Seasons (1984)
• Lalo: Symphonie Espagnole/Sarasate: Zigeunerweisen (1985)
• Mozart Violin Concerto No. 1, Sinfonia Concertante (1991)

На лейблі Erato Records:

• Glazunov Violin Concerto/Prokofiev Violin Concerto No. 1 (1989)

Посилання

• Офіційний сайт Анни-Софії Муттер (англ.)
• Сторінка Муттер на сайті лейблу Deutsche Grammophon (англ.)