Антанаклаза

Антанакла́за, антанакласис^[1] (дав.-гр. ἀντανάκλασις — «відбиття, луна»; «використання слова у зміненому значенні»^[2]) — стилістична фігура, яка полягає в повторенні того самого слова у різних значеннях,^[3] або вживанні омонімів чи омонімічних форм різних слів, наприклад:

На гору вилізши, звелів собі: Гори!
І злізти вже не міг до ближніх із гори.

— Б. Кравців

Повторюватися може не лише слово, а й фраза, але кожного разу з іншим значенням.

Синоніми: дистинкція (лат. distinctio — «розрізнення, відмітна ознака»), діафора (дав.-гр. διαφορά — «різниця, відмінність»).

Особливості

Антанаклазу можна також визначити як каламбур, виражений синтагматично^[4], на відміну від власне каламбура, що є парадигматично вираженою структурою.

Антанаклаза має спільні риси з метафорою: метафора базується на двозначності, порушенні мовної норми, правил коду та ізотопії (недвозначності); в антанаклазі має місце половинчатий процес — правила лексичного коду дотримуються, але ізотопія відсутня.^[5]

Використання

Антанаклаза вживається для створення каламбуру, двозначних висловів, омонімічних — так званих каламбурних чи тавтологічних — рим^[1]. В антанаклазі може використовуватися повторення того самого слова в тій самій граматичній формі, але при цьому вживатися різні смислові відтінки і лексичні значення цього слова,^[6][7] так само можуть використовуватися омоніми, омоформи чи омофони (але не омографи).

Приклади в українській мові

У народній творчості

Прислів'я і приказки:

Ах ті діти, де ж їх діти?

Три разів три — дірка буде.

Погана та мати, що не хоче дитя мати.

Скоромовки:

Семен сіно віз — не довіз: лишив сани — узяв віз.

По́ля поле поливає, поле й переполює.

У літературі

Омоніми:

Грицю вже не до коси:
Виплив човен з-за коси,
В нім русявих дві коси.
Батько сердиться: «Коси!
В човна очі не коси!»^[8]

— О. Різників

Омоформи:

Думи мої, думи мої, квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, —
Де ж мені вас діти?

— Т. Шевченко

Як зустріну Лізу —
Цілуватись лізу.

— О. Різників

У селі Суха Ліщина
Баба є Капітоліна.
Звуть її тут просто Капа,
Самогон у баби капа.

— М. Карпов^[9]

Лукаш (простягаючи руки до неї)
Ой скажи, дай пораду,
як прожити без долі!
Доля (показує на землю в нього під ногами)
Як одрізана гілка,
що валяється долі!

— Леся Українка «Лісова пісня»

Звірят за списком став звіряти —
Немає одного звіряти.

— О. Різників

Омонім разом з омоформою:

Повз хату, повз тин і повз клуб
Чорнющого диму повз клуб.^[10]

— О. Різників

Омофони:

У стоніжок
По сто
Ніжок.
Всі сто
Милися,
Всі стомилися.

— Г. Бойко

Приклади в інших мовах

Через те, що полісемія та омонімія є мовними універсаліями^[11][12], антанаклаза поширена в багатьох мовах. Наприклад, до антанаклази можна віднести відомий латинський вислів:

лат. Arbor mala, māla mala ‘Погане дерево — погані плоди’ (букв. яблука)^[13]

Відомий парадокс Паскаля побудовано на антанаклазі (французькі омофони raison-raisons)^[4]:

фр. Le coeur a ses raisons' que la raison ne connait pas. ‘Серце має свої резони, не підвладні розуму’.

— Блез Паскаль

Використання прямого і переносного значень слова «вовк» («воўк» білоруською):

Што ў змроку нас чакае?
Ваўкоў галодных зграя?
Варожая засада —
ваўкоў двуногіх раць?
Переклад: «Що в мороці нас чекає? Вовків голодних зграя? Ворожа засада — вовків двоногих рать?»

— Анатолій Вертинський^[be]

Нагромадження омонімів

Іноді велика кількість омонімів чи різних значень сло́ва навмисно використовується в одній фразі, це може утруднити розуміння смислу висловлювання, але поряд з цим може:

1. створювати комічний ефект,
2. являти собою демонстрацію лексико-семантичних можливостей мови,
3. використовуватися у навчальних цілях.

Наприклад:

Я всячину маю, лиш маю не маю
І з маю не маю зеленого маю,
Хоч в маю я маю усього без маю.

— Романенчук Б.^[14]

В цьому прикладі «маю» це омоформи наступних слів: 1) дієслова мати; 2) іменника май — діалектне «клечання, зелень»^[15]; 3) іменника май — розмовне рідко «те саме, що травень»^[16]; 4) без маю ‘безліч’.

Косий з косою косою косою косою косив.

Значення: «Косоокий з навскісною чуприною кривою косою косив».

Відомим прикладом цього явища є вірш китайського лінгвіста Чжао Юаньженя «Ши Ши ши ши ши», усі 92 склади якого читаються як ші з різним тоном, або англійське речення «James while John had had had had had had had had had had had a better effect on the teacher», яке демонструє лексичну неоднозначність та необхідність використання розділових знаків.

Інші значення терміна

Іноді антаноклазою також називають композиційний прийом повернення з розділенням — поєднання понять, які «розгортаються у паралельних конструкціях»^[17], наприклад:

Вихований на ліберально-естетичній літературі 40-х років (особливо на Ж. Санд, Бєлінському, Тургенєві), я в першій юності був у той самий час і романтик, і майже нігіліст. Романтику подобалася війна; нігілісту було гидко від військових.

— Леонтьєв К. Н.

Див. також

• Стилістичні фігури
• Омоніми
• Полісемія
• Омоформи
• Омографи
• Ші Ші ші ші ші
• Buffalo buffalo Buffalo buffalo buffalo buffalo Buffalo buffalo
• James while John had had had had had had had had had had had a better effect on the teacher