Антипов Михайло Васильович

Не плутати з Антипов Микола Васильович.

Михайло Васильович Анти́пов (нар. 18 листопада 1944, Маріуполь — пом. 2015) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1990 року та Маріупольської організації Спілки художників України з 1995 року.

Антипов Михайло Васильович
Народження	18 листопада 1944(1944-11-18)  Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	2015
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж і натюрморт
Навчання	Саратовське художнє училище (1969)
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Антипов.

Біографія

Народився 18 листопада 1944 року в місті Маріуполі (нині Україна). 1969 року закінчив Саратовське художнє училище, де навчався у Володимира Гурова, Рифада Батаршина, Валентина Успенського.

З 1969 року працював у Маріуполі, з 1976 року — на Донецькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Маріуполі в будинку на вулиці Тесленка, № 93^[1], потім в будинку на вулиці Мамина-Сибіряка, № 36, квартира 122^[2]. Помер у 2015 році^[3].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, автор пейзажів, натюрмортів.

На його полотнах представлена вся географія творчих подорожей автора, є, звичайно, і місцеві зарисовки – багато робіт він виконав у себе на дачі в околицях Гурзуфа. Відзначаючи незвичайну техніку виконання картин Михайла Антипова, які іноді позбавлені насиченої, хімічної яскравості акрилу, колеги зазначали, що Михайло Васильович працював старими олійними, земляними фарбами природного походження, а в своїй техніці намагався «брати» не стільки кольором, скільки передачею тону: «Через весь його живопис проходить розуміння того, що тон важливіший, ніж колір. Колір лише акцентує увагу на тих чи інших деталях, доповнює роботу». ^[4]

Працював у Маріуполі на Донецькому художньо-виробничому комбінаті (1969). У 1975 році Михайло Антипов прийшов у Художній фонд, що існував при Союзі художників СРСР. Система цього фонду допомагала багатьом діячам образотворчого мистецтва вирішувати різні економічні та побутові питання, організовувати виставки тощо.

Серед робіт:

• «Калина червона» (1977);
• «Гілка жасмину» (1979);
• «Подих весни» (1989);
• «Подвір'я діда» (1989);
• «На річці Снов» (1989);
• «Ніч» (1990);
• «Сутінки в Гурзуфі» (1990);
• «Місячна долина» (1994);
• «Терен» (1994);
• «Манґишлацька затока» (1996);
• «Степ Приазов'я» (1997, полотно, олія);
• «Глід» (1997);
• «Натюрморт» (1997, полотно, олія);
• «Літо» (1997);
• «Сива ковила» (1998);
• «В полі, на Саур-Могилі» (1999);
• «Мальви» (1999);
• «Липневий ранок» (2000).

Брав участь у всеукраїнських виставках.