Антоній Верещинський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Верещинський.

Антоній Верещинський (пол. Antoni Wereszczyński; 26 вересня 1878, Стасева Воля — 1 липня 1948, Краків) — польський юрист, професор, ректор Львівської політехніки у 1939—1940 роках.

Антоній Верещинський
Antoni Wereszczyński
Народився	26 вересня 1878(1878-09-26) Стасева Вола (нині с. Слобода, Галицького району Івано-Франківської області)
Помер	1 липня 1948(1948-07-01) (69 років) Краків, Польська Народна Республіка
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Національність	поляк
Діяльність	правник, політик, викладач університету
Alma mater	Львівський університет
Галузь	право[1], політика[1] і конституційне право[1]
Заклад	Львівська політехніка
Посада	ректор Львівської політехніки (1939—1940)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор права
Партія	Q107001588?
Батько	Józef Wereszczyńskid
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Антоній Верещинський у Вікісховищі

Біографія

Народився 26 вересня 1878 року в с. Стасева Воля Рогатинського повіту (нині с. Слобода Галицького району Івано-Франківської області). Закінчив юридичний факультет Львівського університету, де 1902 року здобув ступінь доктора права.

Під час Першої світової війни в лютому 1918 року він був одним зі ста членів тимчасової міської ради у Львові^[2]. У листопаді 1918 року під час оборони Львова — член Національного громадського комітету. У незалежній Республіці Польща він став членом ради Львова. З 1922 року викладав право в Університеті Львова, починаючи з 1925 року — доцент, а з 1931 року — професор юридичних наук Польщі, декан факультету інженерії. У міжвоєнний період він читав лекції у Львівському зовнішньоекономічному університеті та Університеті Яна Казимира у Львові. Він заснував Товариство будівництва панорами Старого Львова 1938 року^[3]. Він був постійним членом казино, а також Літературного-мистецького кола у Львові^[4].

У травні 1939 року він був обраний ректором Львівської політехніки на 1939—1940 навчальний рік^[5][6]. Після початку Другої світової війни й агресії СРСР у Польщі, 15 жовтня 1939 року знятий радянською окупаційною владою. Після нападу Німеччини на СРСР у червні 1941 року під час німецької окупації він працював лектором політичного права в підпільному Львівському університеті^[7], а також викладав історію дипломатії на таємному Дипломатичному Студіум Львівського університету^[8].

Автор «Робота античності та її ренесансу» (1934). Після війни він переїхав до Кракова і перебував під наглядом Служби Безпеки ПНР^[9].

Відзнаки

• Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1937, «за заслуги на полі наукової праці»)^[10][11]
• Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)^[12]