Антропов Олексій Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антропов.

Олексі́й Петро́вич Антро́пов (рос. Алексей Петрович Антропов; 14 (25) березня 1716(17160325), Санкт-Петербург, Московія — 12 (23) червня 1795, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський митець-портретист, автор монументального розпису, академік Імператорської Академії мистецтв.

Антропов Олексій Петрович
Народження	14 (25) березня 1716  Санкт-Петербург, Московське царство[1]
Смерть	12 (23) червня 1795 (79 років)
	Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Жанр	портрет, побутова картина, релігійний образ
Вчитель	Іван Якович Вишняков, Луї Каравак і Матвєєв Андрій Матвійович
Діяльність	художник
Твори	Portrait of Peter IIId
Роботи в колекції	Третьяковська галерея, Ермітаж, Національний музей «Київська картинна галерея», Російський музей, Державний історичний музей, Естонський художній музей, Палац мистецтва Грузії ― Музей історії культури і Таганрозький художній музей
Антропов Олексій Петрович у Вікісховищі

Життєпис

З 1739 його вчителями стали француз Луї Каравак, а згодом А. Матвєєв, М. Захаров та І. Вишняков. В складі команди Вишнякова він виконав чимало монументально-декоративного розпису у стилістиці західного бароко: у Зимовому палаці (1744—1745) та Літньому (1748), Царськосільскому (1749) й інших палацах, а у 1750 працював в Оперному домі, де писав декорації під керівництвом італійських майстрів Джузеппе Валеріані та Антоніо Перезинотті.

Пензлю майстра належать ікони «Тайна Вечеря» (оцінюється у суму майже 2 млн доларів), «Благовіщення», «Успіння Богородиці» та «Апостол Андрій Первозванний» що були виконані у Києві в 1752 в збудованій згідно з проєктом Бартоломео Растреллі архітектором Іваном Мічуріним Андріївській церкві.

Писав також і державні парадні портрети за старими зразками, відшліфовуючи живописне мистецтво. Серед них декілька схожих між собою портретів імператриці Єлизавети Петрівни (1753—1755). Високою оцінкою праці Антропова стало запрошення у кінці 1755 у Москву для розпису за ескізами П. Градиці та С. Горяїнова плафонів у Головинському палаці, де часто гостювала сама імператриця.

Твори

До найкращих творів належать «Портрет А. М. Ізмайлової» (1754, Третьяковська галерея), «Портрет М. А. Румянцевої» (1764, Російський музей). Вони приваблюють реалістичною правдивістю і досконалістю характеристики. У парадному портреті Петра III (1762, Російський музей) виразно й правдиво передав зовнішність імператора — невеличну, маловиразну. Перебуваючи в Києві, зазнав впливу українського мистецтва. «Портрет отамана Ф. І. Краснощокова» (1761, Російський музей) має багато спільних рис з українським портретом 18 століття, з так званою «парсуною».

Твори Антропова є важливою ланкою в розвитку російського портрета.

Портрети пензля Антропова

• 
  «Самопортрет з сином перед портретом дружини»
• 
  «Невідома пані в червоному»
• 
  «Тверський архієпископ Платон Левшин»
• 
  «Петро Андрійович Количев»
• 
  «Мавра Шувалова»
• 
  Ізмайлова
• 
  Анна Карловна Воронцова, удова канцлера
• 
  Отаман Ф. Краснощоков
• 
  Анна Іванівна Количева

Портрети царських особ

• 
  «Петро І»
• 
  Петро І
• 
  Єлизавета Петрівна
• 
  Єлизавета Петрівна
• 
  «Петро ІІ»
• 
  Петро III, 1762
• 
  Катерина ІІ, 1766 (ГРМ)
• 
  Портрет великої княгині Катерини Олексіївни, 1750-і
• 
  «Катерина ІІ в профіль»

Див. також

• Російське бароко
• Рококо
• Зимовий палац
• Джузеппе Валеріані
• Франческо Арайя
• Театрально-декораційне мистецтво
• Андріївська церква
• Російський музей
• Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом