Антуан де Сент-Екзюпері

Антуа́н де Сент-Екзюпері́ (фр. Antoine Marie Roger de Saint-Exupéry, серед друзів відомий як Сент-Екзюпері; 29 червня 1900, Ліон — 31 липня 1944, Тірренське море) — французький письменник і авіатор, граф. Автор твору «Маленький принц».

Антуан де Сент-Екзюпері
Antoine de Saint-Exupéry
Ім'я при народженні	фр. Antoine Jean-Baptiste Marie Roger de Saint-Exupéry[1][2]
Народився	29 червня 1900(1900-06-29) Ліон, Французька республіка
Помер	31 липня 1944(1944-07-31) (44 роки) Тірренське море ·авіакатастрофа
Країна	Франція[3][4]
Діяльність	письменник, авіатор
Сфера роботи	художня література[d], творче та професійне письмоd[5] і авіація[5]
Alma mater	Ліцей Сент-Луї, Villa St. Jean International Schoold (1917) і Notre Dame de Mongré High Schoold (1915)
Заклад	Aéropostale і Paris-Soird
Знання мов	французька[6][4]
Мова творів	французька[4]
Роки активності	1926 - 1944
Жанр	казка[d], поезія і récitd
Magnum opus	«Маленький принц»
Членство	Société des poètes françaisd
Конфесія	католицтво
Рід	Saint-Exupéry familyd
Батько	Jean Marc de Saint-Exupéryd[7]
Мати	Marie de Saint-Exupéryd[7]
Брати, сестри	Marie-Madeleine de Saint Exupéryd і Simone de Saint-Exupéryd
У шлюбі з	Consuelo de Saint Exupéryd[8][1]
Автограф
Учасник	Друга світова війна
Премії	Премія Феміна, Гран-прі Французької академії в номінації «Роман», Національна книжкова премія
Сайт: antoinedesaintexupery.com
Антуан де Сент-Екзюпері у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився у старовинній прованській аристократичній родині. Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері.

У 1917 році після навчання в колежах єзуїтів здобув атестат про середню освіту. Його рідні готували йому блискуче майбутнє, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амберьє 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Жюль Ведрін^[9]. В ті роки, на світанку ери повітроплавання, професія льотчика була рідкісною та романтичною. Вона цілком відповідала характеру й прагненням юнака, закоханого в небо.

Під час військової служби у 1921 році опановує фах пілота, а з 1926 року працює пілотом поштових літаків, які доставляють пошту з Тулузи до Сенегалу та до Буенос-Айреса.

Досвід пілота надихає його на літературну творчість: у 1929 році виходить його перша книжка «Південний поштовий»; повість "Нічний політ" відзначена у 1931 році премією "Феміна", а твір "Планета людей" (1939 р.) - Гран-прі за роман Французької академії.

З початком Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції, наприкінці 1940 року, емігрував до США.

У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями.

Сент-Екзюпері в кабіні свого останнього літака

Із 1943 року служив військовим льотчиком у французькій армії у Північній Африці. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.

Браслет Сент-Екзюпері, знайдений у морі біля Марселя

Друзі Антуана згадували, що в останній рік життя письменник чимало ризикував своїм життям. Перед своїм останнім польотом залишив записку: «Якщо мене зіб'ють, я абсолютно ні про що не жалкую…». Через свій вік та поранення, мав певні вади здоров'я та обмеженість рухів^[10].

31 липня 1944 року вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся. До кінця XX століття Екзюпері вважали зниклим безвісти, однак 1998 року з'явилося підтвердження його смерті: у сіті рибалки Жана-Клода Б'янко потрапив браслет Антуана, який став ключем до підтвердження його смерті. У травні 2000 року дайвер Люк Ванрел знайшов рештки літака Антуана Lockheed P-38 Lightning на глибині 70 метрів. Зараз ці уламки зберігаються у музеї авіації та космонавтики в паризькому передмісті Ле Бурже.

На зображені є частина залишків Lockheed P-38 Lightning, яким літав Сент-Екзюпері, коли зник над Середземним морем, і які були знайдені та ідентифіковані в 2004 році. Модель його P-38 підвішена, вгорі, зліва.

1945 року «Маленького принца» надрукували у Франції. У розпорядженні французького видавця не було малюнків Сент-Екзюпері, тому їх копіювали з американського видання і, як з'ясувалося значно згодом, іноді зі значними помилками. Французька публікація 1945 року стала джерелом усіх наступних. Деякі помилки вкралися і в текст.

1948 — опубліковано незакінчену повість «Цитадель».

Смерть

Існує кілька версій смерті Антуа́на де Сент-Екзюпері́ в авіакатастрофі 31 липня 1944 р.:

• технічна несправність літака Lockheed P-38 Lightning;
• самогубство через депресію;
• збиття його літака німецьким винищувачем^[11].

Коли у 2004 році залишки літака нарешті змогли підняти на поверхню, на них не знайшли слідів обстрілу. Виявилось, що літак увійшов у воду на великій швидкості, що висунуло на перший план версію самогубства письменника.^[12]

Консуело де Сент-Екзюпері (дружина)

Консуело де Сент-Екзюпері Consuelo de Saint Exupéry. (дружина письменника)

Зі своєю красунею-дружиною Екзюпері зустрівся 1930 року, під час праці в Буенос-Айресі. Консуело Гомес Карільйо, устигла вже двічі побувати у шлюбі. Її другий чоловік, гватемальський дипломат і письменник Енріко Гомес Карільйо помер від інсульту.^[13]

29-річна багата вдова чудово розумілася на живописі, непогано ліпила, дружила зі Сальвадором Далі та Максом Ернстом. Була відома своєю ексцентричністю: на світський прийом графиня де Сент-Екзюпері могла прийти у лижному костюмі та гірських черевиках. Обоє були відомі емоційною нестабільністю, безрозсудними вчинками, які затьмарювали їхній шлюб і є предметом вивчення психоневрологів.^[12]

Вона внесла в життя Антуана поезію, фантазію, легкість, матеріальні статки. Троянда з «Маленького принца» була списана саме з Консуело.

Роман «Нічний політ», розпочатий у період їхніх палких стосунків, було написано фактично завдяки твердій стійкості Консуело: Сент-Екзюпері одержував доступ до спальні лише тоді, коли в щілину під дверима просовував чергові 5-6 списаних аркушів рукопису.

У розлуках Сент-Екзюпері дуже сумував за Консуело. За два дні до того, як вирушити на війну, він заздалегідь написав розгорнуте любовне послання дружині: «Виткай для мене плащ із твого кохання, Консуело, і жодна куля не зачепить мене!».

Тим не менш Сент-Екзюпері залишив права на свою літературну спадщину коханці Неллі де Воге, яка опублікувала першу біографію письменника під псевдонімом П’єр Шевріє. Ображена Консуело так і не змогла добитися справедливості. Найзнаменитіший твір "Маленький принц" створювався на квартирі Сильвії Гамільтон, якій письменник подарував рукопис книги^[12].

Згідно з мемуарами Консуело, які були закінчені 1947, але видані лише у 2000 році під назвою "Мемуари Троянди", Екзюпері був жорстоким, недбалим, жадібним, егоцентричним і марнотратним^[14], хоча і сама дружина письменника відрізнялася хворобливою поведінкою, істеричністю і проходила лікування в психіатричній клініці. Прихильники Сент-Екзюпері стверджують, що мемуари є підробкою.

Незважаючи на проблеми в шлюбі, основною його силою було кохання. В одному з останніх листів Екзюпері написав:

Консуело, щиро дякую тобі за те, що ти моя дружина. Якщо я буду поранений, у мене є той, хто подбає про мене. Якщо мене вб’ють, я матиму того, кого хочу чекати вічність

Політичні погляди

На початку війни був прихильником режиму Віші і палко ненавидів генерала де Голля, якого навіть називав "новим Гітлером". Де Голль був настільки ображений, що заборонив твори Екзюпері, як до того це зробили і нацисти^[14]

Бібліографія

Назва твору українською мовою	Назва твору французькою мовою	Рік публікації	Примітка
Авіатор	L'Aviateur	1926	Новела стане матеріалом для «Південного поштового»
Південний поштовий	Courrier Sud	1929	Український переклад: Петро Таращук
Нічний політ	Vol de nuit	1931	Український переклад: Анатоль Перепадя
Планета людей	Terre des hommes	1939	Українські переклади: 1981 — А. Перепадя, А. Жаловський; 2000-ті — А. Жаловський
Переліт в Аррас	Pilote de guerre	1942
Маленький принц	Le Petit Prince	1943	Українські переклади: 1976 — Анатоль Перепадя 2010-ті — Олег Жупанський
Лист до заручника	Lettre à un otage	1944	Український переклад: Анатоль Перепадя
Цитадель	Citadelle	1948	Український переклад: Петро Таращук
Листи юності	Lettres de jeunesse	1953
Записники	Carnets	1953	Український переклад: Петро Таращук
Листи до матері	Lettres à sa mère	1955
Військові записки	Écrits de guerre	1982
Манон, танцівниця	Manon, danseuse	2007
Листи до невідомого	Lettres à l'inconnue	2008

Галерея

• 
  Місце народження Антуана де Сент-Екзюпері в Ліоні на вулиці, яка тепер носить його ім'я
• 
  Пам'ятний напис в Пантеоні в Парижі.
• 
  Пам'ятний напис на будинку в Квебеці, де проживав Екзюпері
• 
  Купюра в 50 франків
• 
  Антуан де Сент-Екзюпері в Монреалі, Канада, травень 1942 р.

Див. також

• 2578 Сент-Екзюпері — астероїд, названий на честь письменника^[15].
• 1944 у авіації