Аньєс Жауї

Аньє́с Жауї́ (фр. Agnes Jaoui, нар. 19 жовтня 1964, Антоні О-де-Сен, Франція) — французька акторка театру та кіно, режисерка, сценаристка та співачка.

Аньєс Жауї
фр. Agnes Jaoui
Аньєс Жауї на Каннському кінофестивалі, 2015.
Дата народження	19 жовтня 1964(1964-10-19) (60 років)
Місце народження	Антоні, О-де-Сен, Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка, режисерка, сценаристка, співачка
Alma mater	Курси Флоран і ліцей Генріха IV
Член у	Collectif 50/50d[1]
IMDb	ID 0418450
Нагороди та премії
Приз за найкращий сценарій (Каннський кінофестиваль) Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану премія «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій премія «Сезар» за найкращий фільм Європейский кіноприз найкращому сценаристуd (2000) Європейский кіноприз найкращому сценаристуd (2004) Victory of the album of traditional musics or musics of the worldd (2007)
«Сезар» (1994, 1997, 1998, 2001) «Премія «Люм'єр»» (2001)
Висловлювання у Вікіцитатах Аньєс Жауї у Вікісховищі

Життєпис

Аньєс Жауї народилася 19 жовтня 1964 року в місті Антоні поблизу Парижу. Її батько, тунісець Юбер Жауї, створив в будинку творчу, богемну атмосферу, що спочатку стала природною для Аньєс і її брата Лорана^[2]. В 15-річному віці Аньєс вступила на театральні курси до Паризької школи драматичного мистецтва Курси Флоран (фр. Cours Florent). У 17 років, збираючись до вступу в Консерваторію для подальшого вивчення сценічних дисциплін, Жауї проходить літературну підготовку в паризькому Ліцеї Генріха IV^[2].

Дебютувала в кіно у 19 у фільмі Поля Бужена «Сокіл» (1987), де також дебютував Венсан Ліндон. Через рік Жауї переїжджає до Нантера, де продовжує акторське навчання, практикуючись у місцевому театрі д'Амандьє (Théâtre des Amandiers de Nanterre), яким у той час керує Патріс Шеро.

На репетиції одній з п'єс Жауї зустрічає Жана-П'єра Бакрі^[3], з яким поєднується шлюбом та спільною справою. В співавторстві з ним написала п'єсу «Кухня і залежність». Через деякий час — новий спільний твір «Сімейна схожість». Цю роботу чекав ще більший успіх, вона завоювала премію Мольєра, потім вийшла на екран, а згодом отримала відразу три премії «Сезара».

У 1993 році режисер Ален Рене запрошує творчий тандем Жауї-Бакрі адаптувати для кіно серію з 8 п'єс англійського драматурга Алена Ейкбурна «Інтимні обміни» (Intimate Exchanges). Вісім історій увійшли до фільму «Палити/Не палити», в якому зіграли П'єр Ардіті та Сабіна Азема. Ця стрічка принесла Жауї з чоловіком премію «Сезар» — за найкращий сценарій 1994 року.

Глядацький успіх до Жауї приходить у 1996 році, після виходу .фільму Седріка Клапіша, поставленого за п'єсою Жауї і Бакрі «Сімейна атмосфера», за який творча пара у 1997 році отримала другу премію «Сезар». У тому ж році Жауї і Жан-П'єр знову працюють з Аленом Рене над фільмом «Відомі старі пісні», де вони вже не лише автори, але й актори. Завдяки цьому проєкту у 1998-му кожен з учасників творчої пари отримує свій третій «Сезар» за найкращий сценарій, а Жауї присуджена її перша «акторська» статуетка за роль другого плану.

Фільм 2000 року «На чужий смак», який стає режисерським дебютом Жауї, приносить своїм творцям чотири премії «Сезар», у тому числі за найкращий фільм 2001 року, а також декілька міжнародних нагород і номінацію на «Оскар» як найкращий іноземний фільм.

У 2004 році Жауї знімає свій другий фільм — «Подивись на мене». Фільм демонструвався на Каннському кінофестивалі у 2004 році і отримав приз за найкращий сценарій.

Фільмографія

Режисер

• 2000 — На чужий смак / Le Goût des autres
• 2004 — Подивись на мене / Comme une image
• 2008 — Розкажи мені про дощ / Parlez-moi de la pluie

Сценарист

• 1993 — Палити/Не палити / Smoking — No Smoking
• 1993 — Кухня і залежність / Cuisine et dépendances
• 1996 — Сімейна атмосфера / Un Air de famille
• 1997 — Відомі старі пісні / On connaît la chanson
• 2000 — На чужий смак / Le Goût des autres
• 2004 — Подивися на мене / Comme une image
• 2008 — Розкажи мені про дощ / Parlez-moi de la pluie
• 2013 — Наприкінці казки / Au bout du conte
• 2014 — Мистецтво фуги / L'art de la fugue

Акторка

• 2015 — На плаву / Comme un avion — Летиція
• 2014 — Мистецтво фуги / L'art de la fugue — Аріель
• 2013 — Наприкінці казки / Au bout du conte — Маріанна
• 2008 — Розкажи мені про дощ / Parlez-moi de la pluie — Агата Вілланова
• 2005 — Будинок Ніни / La Maison de Nina — Ніна
• 2004 — Подивись на мене / Comme une image — Сільвія
• 2004 — Роль її життя / Le Rôle de sa vie — Езізабет Беккер
• 2003 — 24 години з життя жінки / 24 heures de la vie d'une femme — Марі Коллінз-Браун
• 2000 — На чужий смак / Le Goût des autres — Мані
• 2000 — Видна жінка / Une Femme d'exterieur — Франсуаза
• 1998 — На пробіжці / On the Run — Кірстін
• 1998 — Метод / La Méthode — Сесіль
• 1997 — Кузен / Le Cousin — Клодін Дельво
• 1997 — Відомі старі пісні / On connaît la chanson — Камілла
• 1997 — Переїзд / Le Déménagement — Клер
• 1996 — Сімейна атмосфера / Un Air de famille — Бетті Менар
• 1993 — Кухня і залежність / Cuisine et dépendances — Шарлотта
• 1987 — Отель де Франс / Hôtel de France — мадам Бугеро
• 1987 — Сокіл / Le Faucon — Сандра

Визнання

Нагороди та номінації Аньєс Жауї^[4]

Рік	Нагорода	Категорія	Фільм	Результат
1994	Премія «Сезар»	Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (разом з Жаном-П'єром Бакрі)	Палите/Не палити	Перемога
1997		Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (разом з Седріком Клапішем та Жаном-П'єром Бакрі)	Сімейна атмосфера	Перемога
		Найкращий акторка другого плану		Номінація
	Премія «Люм'єр»	Найкращий сценарій (разом з Седріком Клапішем та Жаном-П'єром Бакрі)		Перемога
1998	Премія «Сезар»	Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (разом з Жаном-П'єром Бакрі)	Відомі старі пісні	Перемога
		Найкраща акторка другого плану		Перемога
	Європейський кіноприз	Найкращий сценарист (разом з Жаном-П'єром Бакрі)		Перемога
2000		Найкращий сценарист (разом з Жаном-П'єром Бакрі)	На чужий смак	Перемога
2001	Премія «Сезар»	Найкращий фільм		Перемога
		Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (разом з Жаном-П'єром Бакрі)		Перемога
		Найкраща режисерська робота		Номінація
		Найкраща акторка другого плану		Номінація
	Давид ді Донателло	Найкращий іноземний фільм		Перемога
	Премія «Люм'єр»	Найкращий фільм		Перемога
		Найкращий режисер		Перемога
		Найкращий сценарій		Перемога
	Золота зірка французького кіно (Étoile d'Or)	Найкращий фільм		Перемога
		Найкращий перший фільм		Перемога
2004	Каннський кінофестиваль	Золота пальмова гілка	Подивись на мене	Номінація
		Найкращий сценарій		Перемога
	Європейський кіноприз	Найкращий сценарист		Перемога
		Найкращий режисер		Номінація
	Стокгольмський кінофестиваль	Найкращий сценарій (разом з Жаном-П'єром Бакрі)		Перемога
2005	Золота зірка французького кіно (Étoile d'Or)			Перемога
	Премія «Сезар»	Найкращий оригінальний або адаптований сценарій (разом з Жаном-П'єром Бакрі)		Номінація
2013	Кінофестиваль у Вальядоліді	Найкращий сценарій (разом з Жаном-П'єром Бакрі)	Наприкінці казки	Перемога
2016	Премія «Сезар»	Найкраща акторка другого плану	На плаву	Номінація

Громадська позиція

У 2018 підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[5].