Анімаційно-ігровий фільм

Анімаційно-ігровий фільм (англ. live-action/animated film) — фільм, що поєднує ігрове кіно з анімацією^[1].

У ігрових фільмах з комп'ютерною анімацією замість вигаданих персонажів грають актори за допомогою захоплення руху, а потім їх анімують та моделюють. У ігрових фільмах з традиційною анімацію використовується намальована від руки або лялькова анімація.

Історія

Під час популярності німого кіно у 1920-х та 1930-х, серед популярних мультфільмів польсько-американського аніматора Макса Флейшера^[en] був серіал, де Клоун Коко^[en] взаємодіяв із живим світом, наприклад мав боксерський поєдинок із живим кошеням. Під враженням від цього,  першою спробою Волта Діснея, задовго до Освальда, щасливого кролика (народився у 1927) та Мікі Мауса (народився у 1928), були комедійні мультфільми про Алісу Alice Comedies. У них молода дівчина, на ім'я Аліса (ігровий персонаж), взаємодіяла з анімованими персонажами мультфільму.

У минулому багато фільмів поєднували лялькову анімацію, використовуючи рір-проєкцію: фільми Вілліса О'Браєна та Рея Гаррігаузена у США, Олександра Птушка, Карела Земана та Ян Шванкмаєра у Східній Європі. Першим таким повнометражним фільмом, став Загублений світ (1925). 

Хто підставив кролика Роджера? (1988)^[2] — фільм Діснея та Amblin Entertainment вийшов на новий рівень з використанням передових комп'ютерних зображень та «реалістичного» зображення взаємодії анімованих персонажів та живих акторів. 

Представники жанру в українському кінематографі

• «Фронт» (1931)
• «Макарони смерті, або помилка професора Буггенсберга» (1992)