Анісько Володимир Антонович

Володимир Антонович Анісько (3 жовтня 1937 — 5 серпня 2005) — радянський і російський актор театру та кіно. Заслужений артист РРФСР (1973) та народний артист Російської Федерації (1999)^[1][2].

Анісько Володимир Антонович
Народився	3 жовтня 1937(1937-10-03)  Хабаровськ, РРФСР, СРСР
Помер	5 серпня 2005(2005-08-05) (67 років)  Москва, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Знання мов	російська
Заклад	Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського
Роки активності	з 1960
Нагороди
IMDb	ID 0030099

Біографія

Володимир Анісько народився у Хабаровську 3 жовтня 1937 (за іншими даними народився в селищі Софійськ Хабаровського краю)^[3]. В 1961 закінчив школу-студію МХАТ^[2].

З 1960 працював у Московському драматичному театрі ім. Станіславського^[2].

Володимир Антонович грав великих, значних особистостей. Його герої важливі та імпозантні, іронічно ставляться до себе і до світу^[2].

У деяких спектаклях він грав одночасно кілька ролей: три ролі у «Процесі» за Ф. Кафкою, вісім ролей у «Дон Кіхоті» М. О. Булгакова^[2].

Помер 5 серпня 2005 року у Москві. Похований на цвинтарі «Ракитки»^[4].

Сім'я

Дружина — Тамара Олексіївна Вітченко (1938—1997), акторка драматичного театру ім. Станіславського.

Визнання та нагороди

• Заслужений артист РРФСР (24.12.1973)
• Народний артист Російської Федерації (26.01.1999)

Творчість

Ролі у театрі

• «Учень диявола» Б. Шоу — Річард^[2];
• «Тригрошова опера» Б. Брехт, К. Вайль — Мекхіт;
• «Анна» — Микола;
• «Сповідь молодої людини» (Підліток) Ф. М. Достоєвський — Версилов;
• «Одруження Білугіна» — Агішин;
• «Продавець дощу» — Білл Старбак;
• «Сповідь» з автобіографічної книги О. І. Герцен «Минуле і думи» — Герцен;
• «Собаче серце» М. О. Булгаков — Професор Преображенський;
• «Танго» С. Мрожек — Стоміл;
• «Іванов» А. П. Чехов — Лебедєв;
• «Гріхи його батька» за «Привидами» Г. Ібсен — пастор Мандерс (театр Маяковського);
• «Дачники» М. Горький — Басов;
• «Полковнику ніхто не пише» Г. Г. Маркес — Сабас;
• «Чоловічий рід, однина» — Альбер;
• «Міщанин-дворянин» Мольєра — вчитель філософії.

Фільмографія

• 1961 — Чисте небо — приятель Олексія у бомбосховищі;
• 1969 — Звинувачуются в убивстві — Карташов, льотчик;
• 1970 — Визволення;
• 1971 — Інспектор карного розшуку — Володя Архіпов, художник;
• 1976 — Солдати свободи — ад' ютант Толбухіна;
• 1977 — Остання двійка — Леван;
• 1979 — Так і буде — Ніколаша;
• 1979 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Підпасок з огірком — Антон Володимирович Цвєтков;
• 1980 — Швидше за власну тінь — батько Олени;
• 1981 — Затишшя — Петро Олексійович Веретьев, поміщик, брат Надії;
• 1981 — Ленін в Парижі — «наплевіст»;
• 1983 — За синіми ночами — Міша, артист, чоловік Ольги Миколаївни;
• 1991 — По Таганці ходять танки — Генадій Степанович, директор магазину;
• 1992 — Дрібниці життя — Інокентій Михайлович, продюсер «Мадлен»;
• 1995 — Фатальні яйця — Стравинський.