Арапайма гігантська

Арапайма гігантська^[1] (Arapaima gigas) — хижа прісноводна риба родини арапаймових. Одна з найбільших прісноводних риб — стверджується, що трапляються екземпляри 4—4,5 метри завдовжки й вагою понад 200 кілограмів.

?Арапайма гігантська
Охоронний статус
Даних недостатньо (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Надряд:	Араваноїдні (Osteoglossomorpha)
Ряд:	Араваноподібні (Osteoglossiformes)
Родина:	Арапаймові (Arapaimidae)
Рід:	Арапайма (Arapaima)
Вид:	Арапаїма
Біноміальна назва
Arapaima gigas (Schinz, 1822)
Синоніми
Sudis gigas Schinz, 1822 Sudis gigas Cuvier, 1829 Sudis pirarucu Spix & Agassiz, 1829 Vastres cuvieri Valenciennes, 1847
Посилання
Вікісховище:	Arapaima gigas
Віківиди:	Arapaima gigas
EOL:	204868
ITIS:	650008
МСОП:	1991
NCBI:	113544
Fossilworks:	356120

Характеристика

Тіло риби вкрите лускою, яка може бути різного кольору — від зелено-жовтого до синювато-чорного. По краю луски часто мають характерне червоне забарвлення, особливо на хвості. Яскраве червоне забарвлення з'являється, коли риба досягає півтораметрової довжини. За це місцеві жителі називають арапаїму «піраруку» — «червона риба».

Ареал

Арапайма живе у водоймах басейну Амазонки. Надає перевагу річкам зі слабкою течією, з порізаними берегами та великою кількістю плавучої рослинності на поверхні води, тому живе переважно в невеликих річечках, а не в самій Амазонці.

Біологія

Живиться арапайма переважно донною рибою, але полює й на інших дрібних тварин, включаючи птахів. Молодняк живитися переважно прісноводними креветками.

Особливістю арапаїми є те, що вона використовує для дихання атмосферне повітря. В теплій воді тропічних річок, переповнених гниючою органікою, мало кисню, тому здатність арапаїми дихати повітрям є великою еволюційною перевагою. Це також допомагає рибі під час зниження рівня води в сухий сезон. Глотку та плавальний міхур арапаїми встеляє тканина, схожа на легеневу. Арапайма спливає на поверхню й кілька секунд заковтує повітря з широко роззявленою пащею — дорослі особини раз на 10-15 хвилин, а молоді дещо частіше.

В серпні-вересні в арапайми починається нерестовий період, утворюються постійні пари. Самець викопує поблизу берега у піщаному дні ямку діаметром біля півметра, в яку самиця відкладає ікру. Розмножується арапайма в листопаді. Доки ікра дозріває, самець охороняє саму кладку, а самиця плаває навкруги й відганяє іншу рибу. За тиждень з ікри виводяться мальки, які тримаються зграйкою біля голови батька завдяки секрету спеціальних залоз, які приманюють молодняк. Так триває два з половиною — три місяці, аж доки молоді арапайми підростуть; після цього вони залишають своїх батьків.

Господарське значення

М'ясо арапайми вважається делікатесом, а сама вона, відповідно, є цінною промисловою рибою, тож зараз в природі екземпляри понад 3 метри трапляються рідко — арапайму виловлюють тенетами та гарпунами, швидше, ніж вона досягає таких розмірів, і зараз більшість впійманих арапайм не перевищує 2-2,5 метрів. Однак, у заповідниках чи спеціальних басейнах трапляються й величезні екземпляри. Через активний вилов, популяція арапайм значно скоротилася, тому в багатьох місцевостях її промисел заборонено або на нього слід отримати спеціальний дозвіл.

Станом на 2024 рік, популяція занадто збільшилась. Риба проживає у річках з великою кількості рослинності на поверхні, що заважає рибалити. А також ця риба їсть майже все. Популяція збільшилась настільки що м'ясо риби перестало бути делікатесом, її, навіть, закликають виловлювати, щоб врятувати інші види.