Аристотель (кратер)

Кратер Аристотель (лат. Aristoteles) — великий ударний кратер на видимій стороні Місяця в районі південної межі моря Холоду50.24° пн. ш. 17.32° сх. д. / 50.24; 17.32. Кратер названий на честь давньогрецького філософа Арістотеля. Назву затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відноситься до ератосфенівського періоду^[1].

Характеристики кратера

Аристотель
Координати	50°14′ пн. ш. 17°19′ сх. д.
Діаметр	87 км
Глибина	3,3 км
Довгота ранкового термінатора	343°
Епонім	Арістотель
Аристотель

Див. також: Арістотель (значення)

Опис кратера

На заході від кратера лежать стародавні гори Альпи, на півдні гори Кавказ і кратер Евдокс, до східної частини валу кратера примикає порівняно невеликий кратер Мітчелл, на південному заході знаходиться кратер Егеде; на північному сході - кратер Галле^[2]. Селенографічні координати центру кратера, діаметр 87,57 км^[3], глибина 3,5 км^[4].

Вал кратера має неправильну полігональну форму, внутрішній схил і зовнішній укіс широкі, терасовидні. Укіс зовнішнього валу має радіальні горбисті складки, утворені породами, викинутими при зіткненні, кут укосу східного валу 32°. Дно чаші нерівне, з горбистими складками. Центральний пік невеликий і зміщений на південь кратера, піднесення його за різними джерелами складає від 300 до 600 м^[5]. Склад центрального піку — анортозит, габро-норито-троктолітовий анортозит з вмістом плагіоклазу 80-85%, анортозитовий норит^[5]. Обсяг кратера становить 7192 км³.

Кратер Арістотель включений у список кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної і планетарної астрономії^[en] (ALPO)^[6].

Супутникові кратери

Арістотель[3]	Широта	Довгота	Діаметр
D	47,48° N	14,71° E	5,61 км
M	53,5° N	27,26° E	6,98 км
N	52,9° N	26,84° E	5,3 км