Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Арламів

село в Польщі З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Арламів
Remove ads

Арламів (пол. Arłamów) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях.

Коротка інформація Село, Арламів Arłamów ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

За переказами історія села сягає часів Галицького князівства.

Першу згадку маємо в документі від 1485 року про спустошене село. Наприкінці XV ст. належало до маєтностей Гербуртів на волоському праві у складі Добромильського ключа. До 1772 року село входило Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

У 1772 році після першого розподілу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. В 1921 р. вже було 144 житлові будинки і 897 жителів (873 греко-католики, 9 римо-католиків і 15 юдеїв). На 1.01.1939 в селі було 1100 жителів, з них 1075 українців, 10 поляків, 15 євреїв[1]. Село входило до ґміни Добромиль Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Арламів, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. 28 липня 1944 року німці покинули цю територію. Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.

В березні 1945 року Арламів, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Надалі проведено етноцид українців. Після виселення українців у СРСР та операції Вісла[2] решти 216 жителів на понімецькі землі в селі не залишилося жодного жителя. В кінці 1960-х територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл включена до відпочинкового комплексу Ради Міністрів.

Церква

У податковому реєстрі 1628 р. згадується піп, отже, вже тоді була церква. Парафія була в селі до 1828 року. В 1828-1840 рр. село належало до парафії Квасинина. Можливо причиною була старість церкви, але в 1830 р. збудовано нову. Цю церкву розібрано в 1896 р. і на її місці зведена нова, а після неї в 1914 р. — наступна, після виселення українців зруйнована. Була філіяльною церквою парафії Квасинина Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В селі також був греко-католицький цвинтар, рештки якого знаходяться неподалік від місця колишньої церкви.

Remove ads

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads