Артамонов Володимир Іванович (Герой Радянського Союзу)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов.

Володимир Іванович Артамонов (7 [20] листопада 1906 — 29 вересня 1944) — Герой Радянського Союзу (17.11.1939), учасник боїв на річці Халхин-Гол на посаді командира ескадрильї 38-го бомбардувального авіаполку 100-ї швидкісної бомбардувальної бригади 1-ї армійської групи та Німецько-радянської війни на посаді командира 288-го і 209-го бомбардувальних авіаційних полків, з 1944 року — старший помічник генерала інспектора ВПС РСЧА, полковник.

Артамонов Володимир Іванович
Народився	7 (20) листопада 1906  Требіятський, Verkhneuralsky Uyezdd, Оренбурзька губернія, Російська імперія
Помер	29 вересня 1944(1944-09-29) (37 років)  Читинська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	офіцер
Учасник	Бої на Халхин-Голі і німецько-радянська війна
Військове звання	полковник
Нагороди

Біографія

Народився 7 (20) листопада 1906 року в селищі Требіятський нині Нагайбацького району Челябінської області. З 1908 року жив у Башкортостані: в селищі Авзян, селі Узян, а з 1924 року — в місті Бєлорєцьку. Росіянин. Освіта середня. Член ВКП(б) з 1930 року. З 1924 по 1928 роки був на комсомольській роботі в Там'ян-Катайськоме канткомі ВЛКСМ (місто Бєлорєцьк).

В Червону армію призваний Бєлорєцьким міськрайвійськкоматом в 1928 році. Служив червоноармійцем караульної роти, навчався в школі молодших авіаспеціалістів. У 1930 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу ВВС. В 1931 році — Борисоглібську школу військових льотчиків. Служив в частинах бомбардувальної авіації льотчиком-інструктором в місті Воронежі, а з 1933 року — командиром бомбардувальника ТБ-3, авіазагону, авіаескадрильї у Забайкальському військовому окрузі.

У 1939 році, з 29 травня по 16 вересня, капітан В.І. Артамонов відзначився в боях з японськими мілітаристами на річці Халхин-Гол (Монголія).

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 160) капітану Артамонову Володимиру Івановичу присвоєно 17 листопада 1939 року за успіхи ескадрильї і виявлений особистий героїзм.

У 1940 році офіцер закінчив курси удосконалення начальницького складу при Військово-повітряній інженернійї академії імені М.Є. Жуковського, і з травня того ж року служив старшим інспектором Головного управління ВПС Червоної армії.

Під час війни командир 288-го і 209-го бомбардувальних авіаційних полків Володимир Іванович Артамонов захищав Москву, воював під Курськом. З 1944 року полковник Артамонов В. І. — старший помічник генерального інспектора ВПС Радянської Армії. Загинув в авіакатастрофі 29 вересня 1944 року поблизу населеного пункту Хілок в Читинській області.

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (17.11.1939; № 160)
• Орден Леніна (17.11.1939)
• Орден Червоного Прапора (29.08.1939)
• Орден Червоного Прапора (31.07.1944)^[1]
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (07.08.1943)
• Орден Червоної Зірки (03.11.1944)
• Монгольський орден Червоного Прапора

Пам'ять

Зовнішні зображення
	Надгробний пам'ятник

• Спочатку похований в Читі.^[2] Пізніше останки всього екіпажу були перепоховані в Москві на Донському кладовищі (ділянка 19).
• Іменем В.І. Артамонова названі вулиці в місті Бєлорєцьку і в селі Верхній Авзян Бєлорєцького району (Башкортостан).
• На будівлі Верхньо-Авзянської школи встановлена меморіальна дошка.
• На площі Леніна в місті Чита — обеліск, на місці загибелі — пам'ятник.