Артамонов Олексій Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов.

Артамо́нов Олексі́й Олексі́йович (нар. 11 (24) березня 1916(19160324) — 30 липня 1941^[1]) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно).

Артамонов Олексій Олексійович
рос. Артамонов Алексей Алексеевич
Народження	11 (24) березня 1916(1916-03-24) Шайтанка
Смерть	30 липня 1941(1941-07-30) (25 років) Вільшанський район загиблий у бою
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1939–1941
Звання	лейтенант
Формування	168-й винищувальний авіаційний полк
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 11 (24) березня 1916(19160324) року в селі Шайтанка Пермської губернії (нині Пригородний район Свердловської області) в селянській родині. Росіянин.

Закінчив школу ФЗУ в місті Кунцеве (нині в межах міста Москва). Працював слюсарем на заводі поштова скринька № 15, навчався у кунцевському аероклубі.

У 1939 році призваний до лав РСЧА. Закінчив 1-у Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу пілотів імені О. Ф. М'ясникова.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Пілот 168-го винищувального авіаційного полку 45-ї змішаної авіаційної дивізії 18-ї армії Південного фронту лейтенант О. О. Артамонов протягом червня-липня 1941 року здійснив 37 бойових вильотів (супроводження бомбардувальників, розвідка, штурмовка наземних військ ворога). У повітряному бою у складі групи збив бомбардувальник «Юнкерс-88».

30 липня 1941 року, будучи черговим по аеродрому, лейтенант О. О. Артамонов вилетів на перехоплення ворожого літака-розвідника «Хеншель-126». Нагнавши супротивника, кулеметною чергою вивів з ладу повітряного стрільця з екіпажу літака-розвідника. Пілот же намагався втекти за лінію фронту. У черговій атаці пострілами з гармати Артамонов підбив ворожого літака, але той продовжував політ. Витративши увесь боєзапас, лейтенант О. О. Артамонов таранив «Хеншель» і той упав на землю. Під час удару літак Артамонова також отримав серйозні ушкодження, льотчик був поранений і не зміг скористатися парашутом.

Похований у селі Чистопілля Вільшанського району Кіровоградської області^[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року лейтенант Артамонов Олексій Олексійович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (посмертно)^[3].

Пам'ять

Ім'ям О. О. Артамонова названо вулицю у районі Філі-Давидкове Західного адміністративного округу Москви^[4].

Література

• Абрамов А. С. Двенадцать таранов. — Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1970. — с.13-19.
• Барсуков В. Н. Крылом к крылу. — М.: ДОСААФ, 1981. — с.20.
• Бессмертные подвиги. — М.: Воениздат, 1980. — с.241.
• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. — т.1. — М.: Воениздат, 1987. — с.76.
• Гнездилов Ф. С. На высотах мужества. — Минск: Беларусь, 1987. — с.35. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]