Артенацька культура

Артенацька культура — археологічна культура епохи пізнього халколіту (бл. 2400 до н. е.), Названа так за місцем виявлення селища Артенак в провінції Шаранта.

Посудина артенакської культури, 3 тис. до н. е.

Передісторія регіону

На заході Франції в 6-5 тис. до н. е. існувала рукадурська культура (Roucadourien) зі значними пережитками мезоліту (аж до канібалізму). Дана культура поступово входить в сферу впливу набагато високорозвиненої культури кардіальної кераміки. Приблизно в 4 тис. до н. е. рукадурську культуру змінює тенакська культура, яка через тисячоліття змінюється артенакською ^[1].

Область поширення

Протягом тисячоліть між артенацькою та дунайськими культурами існувала стійка межа, що проходила недалеко від Рейна.

Технології

Для неї характерна велика кількість наконечників, тому вважається, що артенакці були майстерними лучниками.

Артенакці були першими носіями технології обробки металу в атлантико-біскайській області, які запозичили близько 2900 до н. е. з узбережжя північної Каталонії-Руссільону (куди, в свою чергу, вона прийшла від культури Ремеделло на заході Італії).

Етнічна приналежність

Артенакці вважаються предками аквітанів та васконів, від яких походять баски.

Дивіться також

• Аквітанія
• Археологічна культура
• Шательперон (культура)
• Бронзова доба