Артпанк

Артпанк (англ. Art Punk), або авангардний панк (англ. Avant Punk) термін, що застосовують до музичних гуртів, які грають панк-рок і постпанк, вводячи в музику елементи експериментального року й авангардної музики. Часто такі колективи пов'язані з мистецькими школами або зі світом мистецтва.

Артпанк
Стилістичні походження	панк-рок артрок протопанк експериментальний рок краутрок
Походження	середина 1970-х, США, Велика Британія, Ірландія
Типові інструменти	вокал, гітара, бас, барабани, Клавішні
Популярність	більшою частиною андерграунд

Найпершими гуртами, творчість яких критики визначали як «артпанк», були представники нью-йоркської сцени середини 70-х, такі як New York Dolls, Television, і Patti Smith^[1]. Такі колективи як Wire (більшість з музикантів якого були студентами мистецьких шкіл)^[2], і The Ex, які привнесли у своє панк-рокове звучання елементи джазу, нойзу, етнічної та авангардної музики, були названі авангардним панком^[3][4].

Пізніші гурти, наприклад, Dog Faced Hermans ішли їхніми стопами^[5]. Жанр no wave («ніякої хвилі») кінця 1970-х і початку 1980-х бачиться відгалуженням артпанку,^[6][7], і його схарактеризував Мартін Рев з Suicide як «дійсно авангардне продовження рок-музики»^[8].

Також до гуртів, яких називають «артпанком», належать Fugazi^[9], та Goes Cube^[10]. Crass також відносять до артпанку, тому що вони залучали та застосовували інші форми мистецтва під час концертів^[11].

У своїй книзі «Мистецтво в попмузиці» (Art into Pop), Саймон Фріт (Simon Frith) і Говард Хорн (Howard Horne) описали групу менеджерів панк-груп 1970-х років, як «найчіткіших теоретиків художнього панк-руху (art punk movement)». Боба Ласта з Fast Product визначено одним з перших, хто застосував теорію мистецтва для маркетингу, а Тоні Вілсон з Factory Records описаний як «той, хир застосував Баухаус-принцип для пошуку всіх товарів компанії».

Анна Семере (Anna Szemere) поклала початок Угорської субкультурі артпанку до 1978 року, коли панк-група The Spions провела три концерти, які описали концептуалізм виконавського мистецтва артпанку, і «театр жорстокості» («theatre of cruelty») Антонена Арто, з його нео-авангардними, анархістськими маніфестами, розданими аудиторії. Wire Коліна Ньюмана (Colin Newman) позначили артпанк (art punk) у 2006 році, як «наркотик, обраний цілим поколінням»^[12].

Визначення

Попри те, що жанр не має чіткого визначення чи особливого стилю, групи, що сприймаються як «артпанк», як правило, є групами, які поєднують: урізаний стиль рок-н-ролу, панк-року з «артистичними» елементами мінімалізму, інструментальної взаємодії, елементами традиційної народної музики різних культур (яскравий приклад: вплив афро-біту у пізніх Talking Heads), експерименти з ритмами, елементи джазу чи фанку, дисонанси та експерименти з шумом (концепції, що значною мірою походять від різновидів «мистецької музики», таких як сучасна класична музика, джаз та джаз ф'южн).

Ідеологічно артпанк схожий на артрок та прогресивний рок 1960-х та 1970-х років тим, що це зрештою рок-музика з вищим рівнем мистецьких амбіцій; однак, завдяки природженому мінімалістичному характеру панк-року, ця мистецька амбіція зазвичай схиляється до напрямку більш сучасної та експериментальної художньої музики, а не до старих європейських класичних структур, що надихали прогресивний рок (на прикладі композитора Глена Бранки, який працював та підтримував членів мистецької Нью-Йоркської ноу-вейв панк-сцени кінця 1970-х років, а сам тим часом створив твори, які були частиною його канону)^[13].

Основні представники артпанку

• A Frames^[14]
• Art Brut^[15]
• Glenn Branca^[16]
• Chicks on Speed
• Crass^[17]
• Daughters^[18]
• Devo^[19]
• DNA^[16]
• Dog Faced Hermans^[5]
• The Fall^[20]
• Химера^[21]
• The Futurians^[22][23]
• Gang of Four^[24][25]
• Гражданская оборона^[25][26]
• Richard Hell^[27]
• Hot Hot Heat^[28]
• Ikara Colt^[29]
• The Membranes^[30]
• The Monochrome Set^[31]
• No Age^[32]
• Pere Ubu^[6]
• Pylon^[33]
• The Death Set^[34]
• The Raincoats^[25][26]
• The Rakes^[35]
• The Rapture^[36]
• Scratch Acid^[37]
• Scritti Politti^[25][26]
• Talking Heads^[38]
• Ted Leo and the Pharmacists^[39]
• Television
• Wire^[40]
• Yeah Yeah Yeahs^[41]