Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Архив Юго-Западной России

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

«Архи́в Юго-За́падной Росси́и» («Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе», ч. 1—8, К., 1859—1914; АЮЗР) — видання історичних документів і літературних пам'яток Правобережної і Західної України XIVXVIII століття в 35 томах. Видане Тимчасовою комісією для розгляду давніх актів у Києві.

Опис

Узагальнити
Перспектива

Серія складається з восьми тематичних частин, що репрезентують документи Центрального архіву давніх актів при Київському університеті та акти приватних осіб, які стосуються історії православної церкви та її боротьби з католицькою, історії Визвольної війни, селянських та гайдамацьких рухів, становища різних соціальних станів, колонізації Правобережної України, розвитку місцевого управління, землеволодіння, судочинства.

Більшість томів має передмову з детальним аналізом документів. До них додані іменні і географічні покажчики.

Систематизація різнорідних документів у тематичні групи (частини) надає всьому виданню чіткості і послідовності, що вигідно відрізняв його від інших публікацій того часу. АЮЗР опублікував багатий фактичний матеріал, який і досі не втратив наукового значення для висвітлення історії України XIV—XVIII ст.

Remove ads

Цензурне обмеження

Хоча була проведена фундаментальна робота зі збору матеріалу, проте ця робота обмежувалася цензурою. До томів потрапили лише ті документи, які вписувалися в офіційну позицію історіографії Російської імперії. Із 8000 актів, відібраних для АЮЗР, туди потрапило тільки 2220[1]. Є також дослідники, які під час архівної роботи неодноразово натрапляли на документи із відміткою про облік Тимчасовою Комісією, які однак не ввійшли до АЮЗРу[2].

Remove ads

Неопублікований том

У рамках першої частини мав вийти ще один том — 13-й. Його автором був професор Київської духовної академії Степан Голубєв. Він містив, як і томи 7—9, пам'ятки полемічної літератури. Серед них «Кройніка» Феодосія Софоновича, «Київський синопсис» та «Літопис Густинського монастиря». Проте повільна робота з набором тому і проблеми викликані Першою світовою війною призвели до затримки друку. В підсумку вже в 1922 р. історик Сергій Маслов констатував, що вдалося врятувати лише 2 примірники тому, і то з втратою окремих аркушів. В подальшому й ці примірники згубилися і видання не побачило світ[3].

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads