Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Архиєпархія Амасеї

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Архиєпархія Амасеї
Remove ads

Архієпархія Амасеї — закрита кафедра Константинопольського патріархату (грецьк:. Μητρόπολης Ἀμασείας; Mitrópolis Amaseias) і титулярний престол Католицької Церкви (лат.: Archidioecesis Amasena seu Amasiensis).

Thumb
Стародавня фотографія зниклої церкви Святої Трійці Самсунської, стародавнього Амісоса, який був собором метрополії Амасеї на момент її закриття.
Thumb
Карта митрополичих осідків Константинопольського патріархату в Анатолії близько 1880 року.
Thumb
Германос Каравангеліс, останній греко-православний митрополит Амасейський (1909-1922).
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Амасея, що відповідає турецькому місту Амасьї, була столицею римської провінції Геленопонт у Константинопольському патріархаті, засвідченою з III століття.

Деякі грецькі традиції визнають давнину християнської громади Амасеї, заснованої в апостольську епоху самим святим Петром, який після проповідування євангелії призначив би першого єпископа Нікезія. Інша традиція, з іншого боку, пов’язує євангелізацію міста зі святим апостолом Андрієм.

Римський мартиролог згадує деяких мучеників Амасеї: святого Теодора (17 лютого), мощі якого були перенесені в Евкаїту, де присвячене йому святилище було місцем численних паломництв у візантійську епоху; Святі Клеонік і Євтропій (3 березня), мученики під час гонінь імператора Максиміана; і святого Василія, єпископа Амасейського (26 квітня), мученика імператора Ліцинія.[1] З діянь мучеництва святого Василія та на підставі свідчень його сучасника Євсевія Кесарійського видно, що в місті було кілька церков чи культових споруд, у тому числі базиліка, побудована єпископом-мучеником і в якій його поховали. Знайдено посвячений напис ще однієї базиліки, побудованої імператором Анастасієм І.[2] Документ кінця VI століття свідчить про існування в місті щонайменше чотирьох монастирів. Серед них найвідомішим є монастир, витоки якого сягають першої половини V століття, заснований Мелезієм, Уранієм та Селевком; Мелетій і Селевк були єпископами Амасеї, а Ураній став єпископом Ібори.[3]

Після легендарного Нікезія, першим історично задокументованим єпископом є Федим, який близько 240 року висвятив святого Григорія Чудотворця на єпископа Неокесарійського. Соборні джерела свідчать про присутність святого Василія на соборі в Анкірі в 314 році і Євтихіана на соборі в Нікеї 325 року.

Місце згадується у всіх Notitiae Episcopatuum патріархату з VII століття до завоювання Константинополя османами в XV столітті. Загалом займає 12-ту позицію в ієрархічному порядку митрополичого престолу патріархату, і до нього приписані шість суфраганських єпархій: Аміс, Синоп, Ібора, Андрапа, Заліче (або Леонтополі) і Зела. До церковної провінції належала й автокефальна архієпархія Евкаїта, яка наприкінці IX ст. отримала ранг митрополита.[4]

Наприкінці XIV століття місто і територія Амасеї були завойовані османами. З цього моменту місто втратило своє значення, також через поступове зменшення кількості християн, що призвело до зникнення суфраганських єпархій Амасеї; резиденцію митрополитів перенесли в Амісос, нинішній Самсун, де був побудований новий собор, присвячений Святій Трійці, який ще існував на початку ХХ століття.[5]

Християнська громада, хоча й скорочена, дожила до кінця Першої світової війни, як і митрополича резиденція. Близько 1910 року в метрополію з населенням трохи більше 285 000 жителів було 36 700 греко-православних (12,8%), 50 600 вірмен (17,7%) і 198 000 мусульман (69,5%). [6]

Останнім митрополитом-резидентом був Германос Каравангеліс, який 7 червня 1921 року був заочно засуджений турецьким урядом до страти і за це йому довелося тікати з Туреччини.[7] Престол був де-факто закритий, як і всі інші грецькі православні єпархії новоствореної Туреччини, після угод Лозаннського договору 1923 року, який примусово передбачав обмін населенням між Грецією та Туреччиною, для чого всі грецьким православним християнам, які жили в Анатолії довелося переїхати до Греції.

Remove ads

Місце власника

З XVII століття Амасею зараховують до титульного архієпископського престолу Католицької Церкви; місце було вакантним з 14 січня 1995 року. Останнім його осібником був Джеймс Патрік Керролл, єпископ-помічник Сіднея в Австралії.

З коротким апостольським престолом Ad supremam equidem від 15 лютого 1743 року титульний престол Амасеї був об'єднаний з єпископським престолом Павії; єпископи Павії, таким чином, мали титул архієпископів Амасії з правом носити паллій. Цей союз тривав до 1819 року, коли буллою Paternae charitatis studium Папи Пія VII місця були розділені.[8]

Remove ads

Хронотаксис

Грецькі єпископи, архієпископи та митрополити

Римський і візантійський період

  • Нікезій †
  • Федим † (згадується близько 240 р.)
  • Святий Атенодор † (? - близько 275 померлих) [9]
  • Святий Василій I † (до 314 - близько 322/323 помер)
  • Євтихіан † (згадується в 325 р.)
  • Євлалій † (згадується в 378 р.) [10]
  • Астерій † (до 400 - близько 410/425 померлих)
  • Паладій † (згадується в 431 р.)
  • Мелетій †
  • Селевк † (до 448 - після 458)
  • Мамас? † (близько 491/518)[11]
  • Стефан † (згадується в 553 р.)
  • Іоан I † (до 680 - 692)[12][13]
  • Теодор I † (згадується в 692 р.)[12][14]
  • Данило † (згадується 787 р.)[15]
  • Теофілакт † (згадується в 791/792 рр.)[16]
  • Лев I † (близько ІХ ст.)[17]
  • Никифор † (згадується 869 р.)[18]
  • Анонім † (згадується в 877/886)[19]
  • Малацен † (початок Х ст.)[20]
  • Стефан I † (? - серпень 925 обраний патріархом Константинопольським) [21]
  • Мелетій I † (Х ст.) [22]
  • Нікета I † (згадується близько 1000 р.)[23]
  • Василій II † (ХІ ст.)[24]
  • Іоан II † (ХІ ст.)[25]
  • Михаїл I † (до 1029 - після 1032)[26]
  • Анонім † (згадка 1059 р.)[27]
  • Теодор II † (згадується 1079 р.)[28]
  • Нікета II † (? - повалений або помер після 2 березня 1166)[29][30]
  • Лев II † (до 6 травня 1166 — після 1172)[29][31]
    • Михаїл II † (згадується в 1174 р.) (обраний єпископом)[32]
  • Анонім † (згадка 1186 р.)
  • Стефан II † (згадується 1197 р.)
  • Калліст † (згадка 1315 р.)
  • Михаїл III † (до 1370 - після 1387)

Османський і турецький період

  • Йоасаф I † (згадка 1439 р .)
  • Даниїл? † (згадується 1450 р.)
  • Саббацій † (до 1546 - після 1547)
  • Геннадій † (згадується 1563 р.)
  • Йоасаф II † (до 1572 - після 1578)
  • Антимій I † (згадка 1590 р.)
  • Йоасаф III † (згадується 1591 р.)
  • Григорій † (до 1617 — 12 квітня 1623 обраний патріархом Константинопольським)
  • Мелетій II † (15 червня 1623 р . - повалений липень 1626 р.)
  • Захарія † (1626-1633)
  • Мелетій II † (1633 р . - повалений у березні 1635 р.) (вдруге)
  • Єзекіїль † (13 березня 16351641 обраний митрополитом Євріпа)
  • Метрофан † (1641 - 1644)
  • Арсеній † (2 лютого 1644 - 1652 помер)
  • Косма † (звалений березень 1652 - 1656)
  • Герасим † (звалений листопад 1656 - 1665)
  • Косма † (1665 - 1668) (вдруге)
  • Герасим † (1668 - 1672 ) (вдруге)
  • Йоасаф III †
  • Ґіаннізій †
  • Діонісій I† (згадується в 1717 і 1724 рр.)
  • Агапет † (згадується близько 1725 р.)
  • Калінік I † (згадується 1732 р.)
  • Веніамін † (згадка 1756 р.)
  • Габріель † (? - 1766 р. у відставку)
  • Діоніс II † (до 1771 - 1780)
  • Паїсій † (помер у вересні 1780 - 1809)
  • Неофіт † (грудень 1809 р. - відставка липень 1826 р.)
  • Діонісій III † (липень 1826 - січень 1827 призупинено)
  • Неофіт † (січень 1827 - серпень 1828 звільнений) (вдруге)
  • Мелетій III † (серпень 1828 — листопад 1830 обраний митрополитом Солуня)
  • Діонісій III † (листопад 1830 — вересень 1835 скинутий) (вдруге)
  • Калінік II † (вересень 1835 - березень 1847 помер)
  • Кирило † (березень 1847 — 3 жовтня 1855 обраний патріархом Константинопольським)
  • Софроній I † (9 жовтня 1855 — 2 жовтня 1863 обраний патріархом Константинопольським)
  • Софроній II † (помер 17 січня 1864 — червень 1887)
  • Антимій II Алексудіс † (22 липня 1887 - 5 лютого 1908 призупинено)
  • Герман Каравангеліс † (5 лютого 1908 — 27 жовтня 1922 обраний митрополитом Яніни)
  • Спиридон Влахос † (27 жовтня 1922 — 15 квітня 1924 обраний митрополитом Янінським)
    • Германій Каравангеліс † (12 липня 1924 - 10 лютого 1935 помер) (вдруге)
    • Апостол Трифон † (помер 25 жовтня 1951 - 29 листопада 1957)

Латинські титулярні архієпископи

  • Джованні Баттіста Агуччі † (помер 23 жовтня 1623 — 1 січня 1632)
  • Фаусто Полі † (14 березня 1633 — 13 липня 1643 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Крісогоно)
  • Егідіо Колонна, OSB † (19 грудня 1643 — 19 січня 1671 призначений титулярним латинським патріархом Єрусалиму)
  • Франческо де Маріні † (19 січня 1671 — 27 квітня 1676 призначений титулярним архієпископом Феодосії)
  • Фердинандо д'Адда † (3 березня 1687 — 13 лютого 1690 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Клементе)
  • Агостіно Кузані † (2 квітня 1696 — 14 жовтня 1711 призначений єпископом Павії)
  • Фабріціо Ауреліо де Агостіні † (помер 5 жовтня 1712 — 6 грудня 1712)
  • Джованні Крістофоро Баттеллі † (помер 5 жовтня 1716 — 30 липня 1725)
  • Джованні Баттіста Гамберуччі † (помер 5 вересня 1725 - 28 листопада 1738)
    • Спільний титул у Павії ( 1743-1819)
  • Жан-Поль-Гастон де Пен † (помер 3 травня 1824 - 30 листопада 1850)
  • Йозеф Кривінай Лоновіч † (29 березня 1861 — 27 листопада 1866 призначений архієпископом Калочським)
  • Жан-Батист Франсуа Помпальє, SM † (помер 19 квітня 1869 — 21 грудня 1871)
  • Сильвестр Гевара і Ліра † (помер 9 січня 1877 — 20 лютого 1882)
  • Джузеппе Маккі † (9 квітня 1889 — 19 серпня 1897 призначений титулярним архієпископом Солуні)
    • Пол Рубіан † (помер 24 лютого 1900 — 16 квітня 1911)[33]
  • Бертрам Орт † (помер 1 жовтня 1908 - 10 лютого 1931)
  • Франтішек Кордак † (21 липня 1931 - 26 квітня 1934 помер)
  • Густаво Теста † (4 червня 1934 — 14 грудня 1959 призначений кардиналом-пресвітером св. Єроніма хорватського)
  • Гаетано Малькіоді † (помер 26 січня 1960 — 22 січня 1965)
  • Джеймс Патрік Керролл † (помер 15 жовтня 1965 — 14 січня 1995)
Remove ads

Примітки

Бібліографія

Зовнішні посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads