Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Архітектура колоніального відродження

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Архітектура колоніального відродження
Remove ads

Колоніальне відродження (англ. Colonial Revival) архітектурний стиль, що прагне відродити елементи американської колоніальної архітектури.

Thumb
Меморіальна ратуша в Оберні, Нью-Йорк, побудована між 1929 і 1930 роками в стилі колоніального відродження

Початок стилю Колоніальне відродження часто пов'язують з Філадельфійською Всесвітньою виставкою 1876 року, яка пробудила в американців інтерес до архітектурних традицій їхнього колоніального минулого[1]. Відносно невелика кількість будинків у стилі Колоніальне відродження була побудована приблизно в 1880—1910 роках, у період, коли в Сполучених Штатах домінувала архітектура стилю королеви Анни[1]. З 1910 по 1930 роки рух Колоніального відродження досяг свого апогею, близько 40 % будинків у США було побудовано в цьому стилі[1]. У післявоєнний період (приблизно 1950-ті — початок 1960-х років) будинки в стилі Колоніальне відродження продовжували будуватися, але в спрощеній формі. У наш час багато будинків у стилі Нова традиція (англ. New Traditional) черпають натхнення з Колоніального відродження.

Хоча стиль Колоніальне відродження пов'язаний з архітектурним рухом, термін також належить до рухів історичного збереження, ландшафтної архітектури та дизайну садів, а також декоративно-прикладного мистецтва, які наслідують або черпають натхнення з колоніальних форм[2].

Remove ads

Характеристики

Хоча домінантними впливами в стилі Колоніальне відродження є георгіанська та федеральна архітектура, будинки в цьому стилі також меншою мірою черпають натхнення з голландського колоніального стилю та постсередньовічних англійських стилів[1]. Будинки Колоніального відродження часто є еклектичними за стилем, поєднуючи аспекти кількох попередніх стилів[3].

Оскільки архітектура Колоніального відродження запозичує структурні та декоративні елементи з інших стилів, не існує єдиної комбінації елементів, яка б визначала стиль. Однак деякі загальні характеристики будівель Колоніального відродження включають[4][3]:

У книзі «Американська архітектура: ілюстрована книга» (англ. American Architecture: An Illustrated Book) Сиріла М. Гарріса зазначається, що «будинки Колоніального відродження зазвичай є результатом досить вільної інтерпретації їхніх прототипів; вони, як правило, більші, можуть значно відрізнятися від будинків, які вони прагнуть наслідувати, і часто перебільшують архітектурні деталі»[5].

Remove ads

Галерея

Remove ads

Див. також

Подальше читання

  • Алан Аксельрод (ред.), «Колоніальне відродження в Америці» (англ. The Colonial Revival in America). Нью-Йорк: W.W. Norton, 1985.
  • Вільям Батлер, «Інше місто на пагорбі: Лічфілд, Коннектикут, і Колоніальне відродження» (англ. Another City Upon a Hill: Litchfield, Connecticut, and the Colonial Revival)
  • Карал Енн Марлінг, «Джордж Вашингтон тут спав: Колоніальні відродження та американська культура, 1876—1986» (англ. George Washington Slept Here: Colonial Revivals and American Culture, 1876–1986), 1988.
  • Річард Гай Вілсон і Ноа Шелдон, «Будинок Колоніального відродження» (англ. The Colonial Revival House), 2004.
  • Річард Гай Вілсон, Шон Ейрінг і Кенні Маротта, «Відтворення американського минулого: есе про Колоніальне відродження» (англ. Re-creating the American Past: Essays on the Colonial Revival), 2006.
Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads