Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Архітектура колоніального відродження
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Колоніальне відродження (англ. Colonial Revival) — архітектурний стиль, що прагне відродити елементи американської колоніальної архітектури.

Початок стилю Колоніальне відродження часто пов'язують з Філадельфійською Всесвітньою виставкою 1876 року, яка пробудила в американців інтерес до архітектурних традицій їхнього колоніального минулого[1]. Відносно невелика кількість будинків у стилі Колоніальне відродження була побудована приблизно в 1880—1910 роках, у період, коли в Сполучених Штатах домінувала архітектура стилю королеви Анни[1]. З 1910 по 1930 роки рух Колоніального відродження досяг свого апогею, близько 40 % будинків у США було побудовано в цьому стилі[1]. У післявоєнний період (приблизно 1950-ті — початок 1960-х років) будинки в стилі Колоніальне відродження продовжували будуватися, але в спрощеній формі. У наш час багато будинків у стилі Нова традиція (англ. New Traditional) черпають натхнення з Колоніального відродження.
Хоча стиль Колоніальне відродження пов'язаний з архітектурним рухом, термін також належить до рухів історичного збереження, ландшафтної архітектури та дизайну садів, а також декоративно-прикладного мистецтва, які наслідують або черпають натхнення з колоніальних форм[2].
Remove ads
Характеристики
Хоча домінантними впливами в стилі Колоніальне відродження є георгіанська та федеральна архітектура, будинки в цьому стилі також меншою мірою черпають натхнення з голландського колоніального стилю та постсередньовічних англійських стилів[1]. Будинки Колоніального відродження часто є еклектичними за стилем, поєднуючи аспекти кількох попередніх стилів[3].
Оскільки архітектура Колоніального відродження запозичує структурні та декоративні елементи з інших стилів, не існує єдиної комбінації елементів, яка б визначала стиль. Однак деякі загальні характеристики будівель Колоніального відродження включають[4][3]:
- Двосхилі, вальмові або мансардні дахи
- Розривні фронтони
- Симетричні фасади
- Вікна з подвійними рамами та віконниці
- Віялові вікна та бокові вікна
У книзі «Американська архітектура: ілюстрована книга» (англ. American Architecture: An Illustrated Book) Сиріла М. Гарріса зазначається, що «будинки Колоніального відродження зазвичай є результатом досить вільної інтерпретації їхніх прототипів; вони, як правило, більші, можуть значно відрізнятися від будинків, які вони прагнуть наслідувати, і часто перебільшують архітектурні деталі»[5].
Remove ads
Галерея
- Історичний зал Робінсона в кампусі Луїзіанського технічного університету в Растоні, штат Луїзіана, названий на честь другого президента закладу Вільяма Клейборна Робінсона
- Поштове відділення в стилі колоніального відродження в Гаяттсвілл, штат Меріленд
- Резиденції Брауна та Сиферда, Делаверський університет. Велика частина центрального кампусу побудована в стилі колоніального відродження.
- Муніципальний комплекс гори Кіско
- Вайс-центр, міський заклад у Манчестері, штат Коннектикут, колишнє поштове відділення. Цегляна з оздобленням вапняком
- Бібліотека Бруклінського коледжу, спроєктована архітектором Рендольфом Евансом
Remove ads
Див. також
- Сад колоніального відродження[en]
- Архітектура голландського колоніального відродження[en]
- Архітектура в стилі місіонерського відродження[en]
- Нова класична архітектура[en]
- Іспанська архітектура колоніального відродження
- Воллес Наттінг[en]
- Колоніальний Вільямсбург[en]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архітектура колоніального відродження
Подальше читання
- Алан Аксельрод (ред.), «Колоніальне відродження в Америці» (англ. The Colonial Revival in America). Нью-Йорк: W.W. Norton, 1985.
- Вільям Батлер, «Інше місто на пагорбі: Лічфілд, Коннектикут, і Колоніальне відродження» (англ. Another City Upon a Hill: Litchfield, Connecticut, and the Colonial Revival)
- Карал Енн Марлінг, «Джордж Вашингтон тут спав: Колоніальні відродження та американська культура, 1876—1986» (англ. George Washington Slept Here: Colonial Revivals and American Culture, 1876–1986), 1988.
- Річард Гай Вілсон і Ноа Шелдон, «Будинок Колоніального відродження» (англ. The Colonial Revival House), 2004.
- Річард Гай Вілсон, Шон Ейрінг і Кенні Маротта, «Відтворення американського минулого: есе про Колоніальне відродження» (англ. Re-creating the American Past: Essays on the Colonial Revival), 2006.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads