Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Аріель Естбе
норвезький футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Аріель Естбе (норв. Arild Østbø, нар. 19 квітня 1991, Ставангер, Норвегія) — норвезький футболіст, воротар клубу «Вікінг».
Remove ads
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Народився в місті Ставангер. Вихованець клубу «Буей», звідки 2003 року перейшов до академії «Вікінга». Дорослу футбольну кар'єру розпочав у вище вказаному клубі. Дебютував у першій команді «Вікінга» 12 травня 2008 року, замінивши Томаса Мюре на початку другого тайму переможного (3:0) поєдинку кубку Нловегії проти «Відара»[1].
У 2009 році відправився в оренду до «Саннес Ульф», який виступав у Другому дивізіоні Норвегії. Однак у 2010 році повернувся до «Вікінга», оскільки «Санднес Ульф» запросив Бо Андерсена на позицію основного воротаря[2].
4 жовтня 2010 року дебютував у Ті́ппелізі, вийшовши у стартовому складі в переможному (3:1) поєдинку проти «Стремсгодсета»[3]. 8 серпня 2012 року відправився в оренду до «Старта»[4].
Напередодні старту сезону 2013 року основний воротар «Вікінга» Руне Ярстейн виявив бажання залишити клуб, щоб грати за кордоном. Коли 1 лютого 2013 року міжнародне трансферне вікно закрилося, Ярстейн, все ще залишався гравцем вікінгів, натомість керівництво клубу виявило бажання віддати в оренду Естбе[5]. 22 лютого 2013 року знову відправився в оренду, цього разу до «Строменна» з Першого дивізіону Норвегії. При цьому «Русенборг» залишив за собою право дострокового розірвання орендної угоди у випадку переходу Руне в літнє трансферне вікно. По завершенні орендної угоди Аріель був готовий повернутися у «Вікінг» як наступник Ярстейна[6].
2 листопада 2015 року підписав 2-річний контракт зі «Сарпсборг 08». 9 січня 2017 року Естбе офіційно став гравцем до «Русенборгу», з яким уклав 3-річний контракт[7].
24 вересня 2019 року було оголошено повернення Аріеля у «Вікінг» джля виступів у сезону 2020 року: він підписав з клубом нову 3-річну угоду.
Remove ads
Кар'єра в збірній
Викликався до юнацьких збірних Норвегії різних вікових категорій. З 2010 року виступав за молодіжну збірну Норвегії. 7 травня 2013 року був включений до попередньої заявки, переданого УЄФА тренером Тор Оле Скуллерудом напередодні старту молодіжного чемпіонату Європи 2013 року[8]. 22 травня опинився серед 23 гравців, які поїхади на вище вказаний турнір[9]. норвежці подолали груповий етап, але в півфіналі поступилися Іспанії. За регламентом турніру, молодіжні збірні Норвегії та Нідерландів отримали бронзові нагороди змагання[10].
Remove ads
Статистика виступів
Клубна
Станом на 15 березня 2021.
Досягнення
- «Русенборг»
Кубок Норвегії
Володар (1): 2018
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads