Аскеранський район

Аскеранський район (вірм. Ասկերանի շրջան) — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Аскеран.

Аскеранський район
Ասկերանի շրջան
Районний центр	Аскеран
Найбільше місто	Аскеран
Країна	Нагірно-Карабаська Республіка
Офіційна мова	вірменська
Населення
- повне	17 400[1]
- густота	13.90
Площа
- повна	1 222 км²
Часовий пояс	UTC+4
Вебсайт	gov.nkr.am/hy/regions/details/50/
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аскеранський район

Географія

На південному сході межував з Мартунинським районом, на півдні з Гадрутським районом, на південному заході з Шушинським районом, на заході з Кашатазьким районом, на північному заході та півночі з Мартакертським районом, на сході з Азербайджаном, а також в південно-західній частині району знаходилася столиця невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки — Степанакерт, яка мала статус міста державного значення та не входила склад Аскеранського району.

Район був розташований в центрі республіки. Основними річками були: Каркар, Варанда, Мехратап, Птрецік та Хаченагет.

Транспорт

Автомобільний

Завдяки тому, що Аскеранський район був розташований в центрі НКР, а також за рахунок того, що Аскеранський район фактично з усіх сторін межує зі столицею НКР, це ставить район у дуже зручне географічне становище. Через район проходять такі траси:

• Степанакерт — Горіс — Єреван (найвища якість);
• Степанакерт — Дрмбон — Мартакерт (висока якість);
• Степанакерт — Іванян — Аскеран — Акн (висока якість);
• Мартакерт — Акн — Мартуні — Джракан (середня якість);
• Степанакерт — Мартуні (висока якість);
• Степанакерт — Гадрут (висока якість).

Залізничний

Не зважаючи на те, що через район проходить залізниця Степанакерт — Євлах, ще до початку Карабаської війни рух поїздів було повністю припинено у зв'язку з блокадою, введеною владою Азербайджанської РСР. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.

Авіаційний

В селі Іванян Аскеранського району знаходивться єдиний аеропорт в усій НКР, що використовувався для приватних та туристичних поїзок, офіційних делегацій, а також Військово-повітряними силами Нагірно-Карабаської Республіки.

Населення

За переписом, проведеним у НКР в 2005 році, в районі проживало 16.979 осіб, а станом на 2007 рік, в районі проживало близько 17400 осіб.^[2]

Пам'ятники історії та архітектури

Розкопки стародавнього міста Тигранакерт

Фортеця Майраберд в Аскерані

Аскеранський район, як і весь Нагірний Карабах, багатий пам'ятниками вірменської історії та архітектури.

• На північному сході району, біля ділянки траси Мартакерт — Акн знаходяться руїни Арцаського Тигранакерта;
• На півдні района знаходиться село Аветараноц — резиденція князів Варанди. Тут збереглися фортечні укріплення, церква Сурб Аствацацин, пустинь Кусаноц;
• Близ села Карміргюх (Червоне Село) збереглися сліди поселення, фортеці, старого цвинтарю та хачкари;
• В монастирі Шошкаванк (також називають Хачмач) є 4 хачкара та старий цвинтар;
• В Сарушені — церкви Пірумашен та Аменапркіч;
• Монастир Бовурханаванк XVII століття;
• В селі Гарав — каплиця Сегіту, хачкар XIII століття;
• В селі Красні — церкви Сурб Ріпсіме, Сурб Аствацацин, Срабек;
• В околицях Степанакерту та в самому місті — останки ранньовірменських поселень, міст Мазі Камурдж, пам'ятник «Ми — наші гори» («Татік-папік»);
• В селі Хнацах — печера Цак Кар, церква Аствацацин, городище Кахікатах;
• В селі Айгестан — церква Сурб Аствацацин, хачкари XII—XIII століть;
• Тараав — руїни церкви XIII століття;
• В селі Птрецік — поселення, фортеці, хачкари;
• В монастирському комплексі Охти Єхці є церква та більше 200 хачкарів IX—XIII століть;
• Монастир Оцканванк;
• Монастир Аменапркіч (також називається Пркчаванк) серед інших будівель включає останки князівської резиденції;
• В селі Ханцк — церква Сурб Аствацацин (1230 рік);
• Фортеця Майраберд в Аскерані;
• Монастир Сурб Геворг;
• Караглух — одна з стародавніх карабаських фортець, згадується з 821 року;
• В околицях Хндзрістану є стара маслодавильня (1772 рік), пам'ятник Оні Хач;

та інші