Атаяльська мова

Атаяльська мова — мова народу атаял, поширена на півночі Тайваню, належить до тайванських мов, австронезійської мовної сім'ї. Існує два основних діалекти скулік (squliq) та ц’улі’ (c’uli’) (або ц’оле’ — c’ole’).

Атаяльська мова
Tayal
Поширена в	Північ Тайваню
Регіон	Тайвань
Носії	84330 чол.
Писемність	латинка
Класифікація	Австронезійські Тайванські мови Атаяльська мова
Офіційний статус
Регулює	немає офіційного регулювання
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	map
ISO 639-3	tay
IETF	tay

Кількість мовців — 84330. Станом на 2009 рік видано Атаяльсько-англійський словник за авторством Сьорена Егерода і кілька граматик атаяльської мови. У 2002 мовою перекладена «Біблія».

Розповсюдження

Мовою говорять в центрі острова Тайвань — в префектурах Нанту та Тайчжун, на півдні — в префектурах Сіньчжу і Мяолі, а також на півночі в Тайбеї та Таоюані.

Орфографія

Найчастіше атаяльська мова записується латиницею. Сполучення літер ⟨ng⟩ читається, як носовий задньоязиковий приголосний. Апостроф (') — гортанну змичку. У деяких джерелах ⟨ḳ⟩ використовується для позначення звуку /q/, а ⟨č š ž⟩ для /tʃ ʃ ʒ/.

У деяких, але не у всіх діалектах, шва /ə/ часто опускається на письмі, результатом чого є накопичення приголосних в написаному слові (наприклад pspngun /pəsəpəŋun/).^[1]

Вимова деяких літер часто відрізняється від прийнятої системою IPA. Наприклад: літера ⟨b⟩ позначає звук /β/, ⟨c⟩ - /ts/, ⟨g⟩ - /ɣ/, ⟨y⟩ - /j/, а ⟨z⟩ - /ʒ/.

Фонетика

Діалекти значно відрізняються за своєю фонетикою. Нижче наведено голосні та приголосні звуки одного з діалектів атаяльської мови.

Голосні

	Голосний переднього ряду	Голосний середнього ряду	Голосний заднього ряду
Голосний високого підняття	i		u
Голосний середнього підняття	e	ə	o
Голосний низького підняття		a

Приголосні

		губно-губні	ясенні	заясенні	середньопіднебінний	задньоязиковий	увулярні	глотковий	гортанний
проривні		p	t			k	q		ʔ
африкат			ts <c>
фрикативні	глухий		s			x		ħ <h>
	дзвінкий	β				ɣ <g>
носові		m	n			ŋ
дрижачий			r
Напівголосний звук		w		j <y>

Більшість з цих звуків представлені і в інших тайванських мовах. Проте задньоязиковий фрикатив [x] характерний лише для атаяльської мови, проте не є надто частим і не може стояти на початку слова.