Афанасьєв Віктор Григорович

Ві́ктор Григо́рович Афана́сьєв (нар. 18 листопада 1922(19221118), село Актаниш, тепер Актаниського району, Татарстан, Російська Федерація — 10 квітня 1994, місто Москва) — радянський філософ і журналіст, головний редактор газети «Правда». Доктор філософських наук, професор, академік Російської академії наук (1991; академік АН СРСР з 1981). Член ЦК КПРС (1976—1990). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.

Афанасьєв Віктор Григорович
Народився	18 листопада 1922(1922-11-18)[1]  Актаниш, Актаниське сільське поселенняd, Q47525617?, Мензелинський кантон, Татарська АРСР, Російська СФРР
Помер	10 квітня 1994(1994-04-10) (71 рік)  Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	філософ, журналіст, політик, військовослужбовець
Відомий завдяки	науковий комунізм
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Знання мов	російська
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Афанасьєв.

Життєпис

Народився в селянській родині.

З жовтня 1940 по 1953 рік — у Радянській армії. Учасник німецько-радянської війни. У 1945 році служив старшим оперуповноваженим 2-го відділення відділу СМЕРШ 12-ї повітряної армії ВПС.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Закінчив заочно (за 15 місяців) факультет історії Читинського державного педагогічного інституту імені Чернишевського.

У 1953 році закінчив аспірантуру Московського обласного педагогічного інституту імені Крупської по кафедрі філософії. З 1953 по 1960 рік — старший викладач, заступник директора, завідувач кафедри філософії Челябінського державного педагогічного інституту.

У 1960—1968 роках — заступник керівника, потім керівник кафедри філософії Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1968—1970 роках — заступник головного редактора газети «Правда». У 1970—1974 роках — перший заступник головного редактора газети «Правда».

У 1974—1976 роках — головний редактор журналу «Коммунист».

З березня 1976 по жовтень 1989 року — головний редактор газети «Правда». Голова правління Спілки журналістів СРСР.

У 1989—1990 роках працював в Академії наук СРСР, був членом редколегії серії «Кібернетика — необмежені можливості і можливі обмеження» (видавництво «Наука»).

Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Книги

• Проблема целостности в философии и биологии, 1964;
• Научное управление обществом (М., 1973)
• Социальная информация и управление обществом, 1975; переиздано: Социальная информация и управление обществом. Изд.стереотип. URSS. 2018. 408 с.
• Человек в управлении обществом, 1977;
• Системность и общество. М., 1980; 2-е вид.. М. : ЛЕНАНД, 2018.
• Общество: системность, познание и управление. М.,1981;
• Основы научного коммунизма
• Основы философских знаний (учебник для высших партийных школ)
• Четвёртая власть и четыре генсека
• Мир живого: системность, эволюция и управление, 1986.
• Человек: общество, управление, информация: Опыт системного подхода. URSS. 2013. 208 с.
• Социальная информация и управление обществом. Изд. стереотип. URSS. 2018. 408 с.

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1985)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• Державна премія СРСР (1983) — за підручник «Основи філософських знань»