Ахалський велаят

Ахалський велаят — адміністративна одиниця на півдні Туркменістану. Утворена в 1992 році на території колишньої Ашхабадської області. Спочатку адміністративним центром було місто Ашгабат, пізніше воно було виокремлене в спеціальний столичний округ, а столицею став Анау.

Ахалський велаят
Ahal welaýaty
9 етрапів
Адм. центр	Анау
Країна	Туркменістан
Межує з: сусідні адмінодиниці Дашогузький велаят  Лебапський велаят  Балканський велаят  Марийський велаят  Північний Хорасан  Хорасан-Резаві  Герат  Ашгабад  ?
Номерний знак	AH
Офіційна мова	туркменська
Населення
- повне	794,6 тис. (2002 р.)
- густота	8,3 чол./км²
Площа
- повна	95,4 тис. км² км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	14 грудня 1992
хякім	Мурадкулієв Амандурди[1]
Код ISO 3166-2	TM-A
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ахалський велаят

Опис велаяту

Ахалський велаят знаходиться на півдні та центрі Туркменістану, на кордоні з Іраном та Афганістаном, в передгір'ях Копетдагу. Площа велаяту — 97 160 км², населення — 939 700 чол. (2005 рік). ^[2]. У 2000 році в Ахалському велаяті проживало 14% всього населення країни, 11% загальної кількості зайнятих, вироблялося 23% сільськогосподарської продукції (по вартості), та 31% всієї промисловості.^[3]

Адміністративний поділ

Поділяється на 7 етрапів та 1 місто з правами етрапу:

• м. Теджен
• Ак-Бугдайський етрап — місто Енев
• Бабадайханський етрап — місто Бабадайхан
• Бахерденський етрап — місто Бахерден
• Гекдепинський етрап — місто Гекдепе
• Какинський етрап — місто Кака
• Сарахський етрап — місто Сарахс
• Тедженський етрап — місто Теджен

Економіка

Економіка Ахальського велаяту загалом має аграрно-індустріальний характер. На її розвиток дуже впливає близькість столиці. Регіон є лідером по видобуванню природного газу (43,8 %). Сільське господарство велаяту зрошується Каракумським каналом, який проходить по всьому регіону із заходу на схід. Інше джерело води — річка Теджен, яка протікає в південно-східній частині велаяту через два великих водосховища на південь від міста Теджен. В Рухабатському етрапі створене потужний агропромисловий комплекс — «Рухебелент», який має власні поля, тепличне господарство, виробництво по переробці овочів та фруктів.

Розвиваються інші галузі — текстильна та бавовнопереробна, будівельна промисловості. В Яшлику збудовано целлюлозно-паперовий комбінат вартістю $135 млн по виробництву високоякісного паперу із місцевої сировини. В Ахалі споруджено текстильний комбінат, який буде виробляти махровані та фарбовані бавовняні тканини.