Аґенор Ґолуховський (молодший)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґенор Ґолуховський.

Аґенор Марія Адам Ґолуховський (молодший) (пол. Agenor Maria Gołuchowski, 25 березня 1849, містечко Скала, нині смт Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, за іншими даними — Львів^[4] — 28 березня 1921, Відень, Австрія, або Львів) — граф, австрійський дипломат і державний діяч. Син намісника Аґенора Ґолуховського. Доктор права.

Аґенор Марія Адам Ґолуховський
пол. Agenor Maria Gołuchowski
Аґенор Марія Ґолуховський
Народився	25 березня 1849(1849-03-25) містечко Скала, Борщівський повіт або Львів
Помер	28 березня 1921(1921-03-28) (72 роки) Львів або Відень, Австрія
Громадянство	Австро-Угорщина, Австрійська республіка
Національність	поляк
Діяльність	дипломат
Відомий завдяки	державний діяч
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	німецька[1]
Учасник	Перша світова війна
Титул	граф
Посада	foreign minister of Austria-Hungaryd[2], член Палати панів Імперської Ради[d] і Finance Minister of Austria-Hungaryd[3]
Попередник	Ґустав Кальнокі
Наступник	Алоїз Лекса фон Еренталь
Партія	Польський клубd
Рід	Ґолуховські і House of Gołuchowskid
Батько	Аґенор Ґолуховський (старший)
Родичі	Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський (старший) — батько
Брати, сестри	Адам Ґолуховськийd і Софія Марія Клементина Стаженська (Ґолуховська)d
У шлюбі з	принцеса Анна Мюрат
Діти	Аґенор Марія, Войцех Марія, Кароль Марія
Нагороди	Великий Хрест ордена Червоного орла Орден Червоного орла 1-го ступеня Орден Чорного орла Командор ордена Почесного легіону Орден Академічних пальм Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони Орден Залізної Корони 3 ступеня Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа Кавалер ордена Золотого руна Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії Великий Хрест ордена Корони Румунії Кавалер Великого хреста ордена Святого Григорія Великого Вищий орден Святого Благовіщення Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії Орден Святого Губерта Орден Рутової корони Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр» Орден Білого слона Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Великий хрест ордена Білого Сокола Орден Османие 1 ступеня Орден Подвійного дракона Кавалер Великого хреста ордена Спасителя Орден Білого орла (Сербія) Орден Вендської корони Орден князя Данила I Орден Святого Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського з алмазами
володів маєтками на Борщівщині
Медіафайли у Вікісховищі

Володів маєтками у Скалі, селах Бурдяківці, Іванків і Лосяч на Борщівщині.

Біографія

Закінчив Віденський університет.

Багато років перебував на дипломатичній службі: у 1872 році призначений аташе у Берліні, потім радник посольства в Парижі (1883—1887), у 1887—1894 роках — посол Австро-Угорщини в Румунії.

На посаді міністра закордонних справ

У зв'язку з успішною роботою на дипломатичному терені з 16 травня 1895 року призначений міністром закордонних справ й імператорського двору.

Граф Аґенор Марія Ґолуховський проводив обережну, загалом консервативну політику, уникав проявляти ініціативу у вирішенні важливих питань. У той же час його роботу можна назвати успішною. Він підготував австро-російську угоду від квітня 1897 року про збереження статус-кво на Балканах, що привело до розрядки напруженості як у регіоні, так у стосунках між двома країнами. При ньому покращилися стосунки Австро-Угорщини з Великою Британією й Італією.

У 1897 і 1900 роках Ґолуховський зумів узгодити з Італією та вирішити албанське питання.

24 жовтня 1906 року на вимогу Угорщини пішов у відставку.

Сім'я

У 1885 одружився в Парижі з правнучкою Йоахіма Мюрата і Кароліни Бонапарт — принцесою Анною Мюрат (1863—1940), в шлюбі з якою мав трьох синів:

• Аґенор Марія (1886—1956) — граф, 3-й ординат на Скалі.
• Войцех Аґенор (1888—1960) — граф, сенатор ІІ-ї Речі Посполитої.
• Кароль Марія (1892—?) — граф.

У парламенті

З 1895 року А. М. Ґолуховський — член верхньої палати австро-угорського парламенту. У 1907 році очолив там впливову польську фракцію.

Під час першої світової війни активно виступав з гаслом Триалізму — перетворення дуалістичної Австро-Угорської монархії в триалістичну, Австро-Угорсько-Польську, з включенням у її склад російської Польщі. З цією метою в 1915 році відвідував окуповану Варшаву.

Відзнаки

Королівство Пруссія

• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (1872)
• Орден Чорного орла з діамантами
  • орден (квітень 1896)^[5]
  • діаманти (1900)
• Орден Червоного орла
  • 1-го класу (1896)
  • великий хрест (квітень 1896)

Франція

• Орден Почесного легіону, командорський хрест (1872)
• Орден Академічних пальм, офіцерський хрест (1872)

Австро-Угорщина

• Орден Залізної Корони
  • 3-го класу (1878)
  • 1-го класу (1893)^[6]
• Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа (1883)^[7]
• Орден Золотого руна (1896)^[8]
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест з діамантами
  • великий хрест (№ 1434, 1897, Австро-Угорщина)^[9]
  • діаманти (1906)
• Ювілейна пам'ятна медаль 1898
• Ювілейний хрест

Румунське королівство

• Орден Зірки Румунії, великий хрест з діамантами
  • орден (1894)
  • діаманти (1896)
• Орден Корони Румунії, великий хрест (1894)

Російська імперія

• Орден Святого Олександра Невського з діамантами (1896)
• Орден Андрія Первозванного з діамантами (27 квітня 1897)^[10]

Японська імперія

• Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (1896)
• Орден Квітів павловнії (1898)

Королівство Італія

• Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (7 листопада 1897)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (7 листопада 1897)
• Орден Корони Італії, великий хрест (7 листопада 1897)

Інші країни

• Мальтійський орден^[11]
  • лицар честі та відданості (1871)
  • бальї Великого хреста честі та відданості (1896)
• Орден святого Григорія Великого, великий хрест (Ватикан; 1894)
• Орден Святого Губерта (Баварське королівство; 1897)^[12]
• Орден Рутової корони (Саксонське королівство; 1897)
• Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство; 1897)
• Орден «Святий Олександр», великий хрест (Болгарське царство; 1897)
• Орден Білого слона, велика стрічка (Сіам; 1897)
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Вюртемберзьке королівство; 1900)
• Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське; 1901)
• Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами (Османська імперія; 1902)
• Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 3-й клас з перлинами (Династія Цін)
  • орден (1902)
  • перлини (1905)
• Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 1902)
• Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 9 жовтня 1903)
• Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 1903)
• Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 25 лютого 1904)
• Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 19 жовтня 1906)
• Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
• Орден Портрету володаря з діамантами (Каджарський Іран)
• Орден Білого орла (Сербія), великий хрест
• Орден Вендської корони, великий хрест (Мекленбург)
• Орден Зірки Ефіопії, великий хрест
• Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія)
• Почесний громадянин Кракова, Ряшева і Освенцима