БМП-1КШ

БМП-1КШ «Пото́к-2» (індекс ГБТУ — Об'єкт 774) — радянська командно-штабна машина оперативно-тактичної ланки управління. Розроблена в конструкторському бюро Челябінського тракторного заводу на базі бойової машини піхоти БМП-1. Серійне виробництво налагодили на Рубцовському машинобудівному заводі^[ru] 1976 року.

БМП-1КШ
БМП-1КШ в експозиції парку «Патріот[en]"
Тип	Командно-штабна машина
Походження	СРСР
Історія використання
Війни	Війна в Афганістані (1979—1989) Конституційна криза у Росії 1993 Перша російсько-чеченська війна Друга російсько-чеченська війна Російське вторгнення в Україну (з 2022)[1]
Історія виробництва
Розробник	КБ ЧТЗ
Розроблено	1972
Виробник	Рубцовський машинобудівний завод[ru]
Виготовлення	1976 — т. ч.
Характеристики
Вага	13,0 т
Довжина	6 735 мм
Ширина	2 940 мм
Висота	1 920 мм
Екіпаж	3 особи
Десант	4 особи
Броня	протикульова
Другорядне озброєння	1 х 7,62-мм ПК
Двигун	УТД-20 Марка: УТД-20 Тип: Дизель Робочий об'єм: 15 900 см3 Максимальна потужність: 300 к.с., при 2 600 об/хв Максимальний обертовий момент: 980 Н·м, при 1600 об/хв Конфігурація: V6 Циліндрів: 6 Хід поршня: 150 мм Діаметр циліндра: 150 мм Ступінь стиску: 15,8 Охолодження: рідинне Тактність (число тактів): 4 Порядок роботи циліндрів: 1л-1п-2л-2п-3л-3п Максимальні оберти: 2 880 Рекомендоване паливо: ДЗ, ДА, ТС-1 300 к.с.
Питома потужність	23,1 к.с./т
Підвіска	індивідуальна торсіонна
Дорожній просвіт	370 мм
Операційна дальність	550—600 км
Швидкість	65 км/год (по шосе) 7—8 км/год (на плаву)
Прохідність	35° (підйом) 0,7 м (стіна) 2,5 м (рів)
БМП-1КШ у Вікісховищі

Опис конструкції

БМП-КШ у Центральному музеї бронетанкового озброєння та техніки

Броньовий корпус та башта

Командно-штабна машина БМП-1КШ створена на базі БМП-1. Штатне озброєння відсутнє, замість зброї та кулемета — телескопічний антенно-щогловий пристрій. Ковпак башти встановлений нерухомо на даху корпусу машини. У комплекті озброєння 7,62-мм єдиний кулемет ПК, вогонь з кулемета може вестися через амбразуру в кормових дверях. Боєкомплект 2000 набоїв. Основне призначення БМП-1КШ — організація радіозв'язку в пересувних пунктах управління. Екіпаж складається із трьох осіб — механіка-водія та двох радистів-операторів. Радисти розміщуються в кормовій частині машини. У корпусі передбачено 4 місця для офіцерів.^[2][3]

Засоби спостереження та зв'язку

БМП-1КШ має три канали УКХ та один канал КХ радіозв'язку. До складу засобів зв'язку входять радіостанції Р-130М, Р-111 та Р-123МТ. Кожна радіостанція може працювати незалежно одна від одної. Управління може здійснюватися з місць радистів-операторів, командира та офіцера, крім того управління можливе через два апарати ТА-57, що підключаються по дротовому каналу зв'язку. Для забезпечення роботи засобів зв'язку на марші та на коротких зупинках у БМП-1КШ встановлено генератор Г-209Б. Генератор приєднаний передавальним пристроєм до двигуна шасі. Під час стоянки використовується виносний агрегат живлення АБ-1-П/30-М1-1. Для орієнтування на місцевості БМП-1КШ має навігаційну апаратуру ТНА-3.^[4]

Модифікації

• БМП-1КШ — базова модифікація
• БМП-1КШМ — модернізована версія із сучаснішим обладнанням, зовнішні відмінності від базового зразка практично відсутні^[5]

Оператори

• Країни варшавського договору
•  СРСР — 15 БМП-1КШ в зоні «до Уралу», станом на 1991 рік^[6], перейшли до держав, що утворилися після розпаду
•  Росія
•  Україна^[7]

Бойове застосування

• Війна в Афганістані (1979—1989)^[8]
• Розгін Верховної Ради Росії^[9]
• Перша російсько-чеченська війна^[5]
• Друга російсько-чеченська війна^[5]

Російсько-українська війна

Під час російського вторгнення в Україну Сили оборони захопили 3 та знищили 7 російських БМП-1КШ.^[1]

Збережені екземпляри

•  Росія:
  • 1 БМП-1КШ знаходиться в Центральному музеї бронетанкового озброєння та техніки в Кубинці
  • 1 БМП-1КШ знаходиться в технічному музеї ВАТ «АВТОВАЗ»^[en] в Тольятті.