Іван Баба Друцький

Іван Баба Друцький (?—після 1436) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і великого князівства Московського. Засновник роду Бабичів (Бабичевих).

Іван Баба Друцький
князь Друцький
Народження:	не пізніше 1423
Смерть:	після 1436
Країна:	Велике князівство Литовське
Рід:	Друцькі
Батько:	Семен Дмитрович Друцький
Шлюб:	Євдотія Андріївнаd[1]
Діти:	Федір, Костянтин, Іван, Василь, Семен

Життєпис

Походив з князівського роду Друцьких. Старший син Семена Друцького. Вперше письмово згадується 1409 року. Перебував у почті великого князя Вітовта. Десь після 1422 року після смерті батька успадкував Друцьке князівство. Користувався печаткою з зображенням стріли вістрім у лівий долішний кут з 4 півмісяцами обабіч в готичному щиті іспанської форми

У 1424 році разом з братом Іваном Путятою Друцьким був посланий Великим князем Вітовтом на допомогу московським військам для відбиття набігу ханича Худайдата з Золотої Орди, що атакував Одоєвське князівство.

Увійшов до почту Великого князя Литовського і Руського Свидригайла Ольгердовича, ставши 1430 року членом Великнязівської Ради. У 1434 році після поразки від Свидригайла втік до Ливонського ордену, оселився у Ризі. Після остаточного захоплення влади Сигизмундом Кейстутавичем, 1436 року, разом з молодшими синами Іваном, Василем і Семеном Бабичами, виїхав до Пскова з власним загоном. Після цього поступив на службу до великого князя Московського Василя II. Того ж року брав участь у битві на річці Черьохі проти Звенигородського князя Василя Косого. Разом з Борисом Тоболіним захопив Косого у полон. Подальша доля Івана Друцького невідома.

Старші сини Костянтин (близько 1410 - близько 1442) і Федір (близько 1410 - після 1446) залишилися у Великому князівстві Литовському і Руському.

Родина

• Федір мав 4 синів, засновник гілок Соколинських та Друцьких-Озерецьких
• Іван Бабич
• Костянтин Бабич, мав 1 доньку
• Василь Бабич, мав 5 синів
• Семен (д/н—1455), не мав дітей