Багратіоновськ

Багратіоновськ (до 1946 року Пройсіш-Ейлау; нім. Preußisch Eylau, лит. Ylava, пол. Pruska Iława, Iławka) — місто в Росії, адміністративний центр муніципального утворення Багратіоновський район Калінінградської області (колишня Східна Пруссія). Розташований на південь від Калінінграду, за 2 км від кордону з Польщею (міжнародний прикордонний пропуск Багратіоновськ — Безледи). У місті знаходиться однойменна залізнична станція. Населення міста становить 6,6 тис. осіб (2009).

Місто Багратіоновськ Багратионовск Герб Координати 54°23′00″ пн. ш. 20°38′00″ сх. д. Країна  Росія[1]  Росія[1]  Регіон Калінінградська область Район Багратіоновський Дата заснування 1336 Попередні назви до 1946 — Пройсіш-Ейлау Місто з 1946 Площа 8 км² Висота центру 70  м Населення ▼ 6579  (2010) Міста-побратими Бартошиці, Гурово-Ілавецьке, Ґміна Корше, Йонава  Часовий пояс UTC+2  Телефонний код 40156 Поштовий індекс 238420 Ідентифікатор 27203501 GeoNames 579760 OSM r1764947 ·R Офіційний сайт bagrationovsk.gov39.ru  Багратіоновськ Багратіоновськ (Росія)  Багратіоновськ у Вікісховищі

Пройсіш-Ейлау — «прусське Ейлау», місто назване прусським, щоб відрізняти його від Дойче-Ейлау — «німецького Ейлау» (зараз місто Ілава в Польщі); Топонім Ейлау походить від слов'янського топоніма Ilawa, який можна часто зустріти в топономії Польщі і Словаччини^[2].

Історія

Місто Пройсіш-Ейлау засноване як замок — опорний пункт Тевтонського ордена, в 1325 році. Замок будувався з каменю і цегли, під керівництвом будівельного майстра Арнольфа фон Ойленштейна. Замок являв собою чотирифлігельну конструкцію і мав в плані чотирикутник 43 м х 41 м. Зі сходу до нього примикав великий форбург. У південному флігелі знаходилась замкова капелла — атрибут орденського замку. До 1347 року замок Пройсіш-Ейлау був резиденцією орденского пфлігера, потім тут розташувалась адміністрація каммерата^[3].

З 1585 місто Пройсіш-Ейлау.

7 — 8 лютого (26—27 січня) 1807 поблизу міста сталась Пройсіш-Ейлауська битва між французькою і російсько-прусською арміями. Російською армією командував генерал Леонтій Бенігсен, французькою армією командував імператор Наполеон. З 7 лютого по 17 лютого 1807 року в будинку на колишній Ландсбергській вулиці розташовувалась головна квартира Наполеона (тепер вул. Центральна). На будинку № 19 по вулиці Центральній встановлена меморіальна дошка^[4].

В 1856 на південно-східній окраїні міста за проектом архітектора Августа Штюлера був споруджений обеліск в честь битви^[4].

1 квітня 1819 Пройсіш-Ейлау став адміністративним центром однойменного округу. З 1835 почала виходити місцева газета. В 1861 побудовано нову будівлю Королівського учительського інституту. В 1866 відкрито залізничне сполучення з Кенігсбергом (зараз Калінінград) і Бартенштайном (зараз Бартошиці, Польща)^[4].

Під час Першої Світової війни місто на короткий термін було окуповане російськими військами. При цьому активних бойових дій в місті не велося, а саме місто не постраждало^[3].

В 1932 в старому особняку біля стін колишнього орденського замку був відкритий краєзнавчий музей^[3].

10 лютого 1945 в ході Східно-Пруської операції Другої Світової війни радянські війська захопили місто.

З 1945 року знаходиться в складі СРСР (РРФСР). 7 вересня 1946 місто перейменоване на честь російського полководця, героя Французько-російської війни 1812 року генерала Петра Івановича Багратіона, який в 1807 брав участь в битві під Пройсіш-Ейлау.

В 1961 році територію замку і форбурга передали Багратіоновській конторі райспоживспілки^[3].

Населення

Згідно з переписом 1989 року, у Багратіоновську проживало 6728 осіб, у тому числі 3 607 чоловіків і 3 121 жінка.

Зміна населення Багратіоновська^[2]

Рік	1959	1970	1979	1989	2002	2009
Населення (чол)	4400	5600	6000	6700	7300	6600

Географія

У місті знаходяться озера Лангер і Варшкайтерське. По його території протікають три струмки.

У Багратіоновську закінчується траса А-195 з Калінінграда. У місті знаходиться автомобільний пункт пропуску через державний кордон із Республікою Польща^[5].

Економіка

У місті розвинуте машинобудування (холодильне і торгове обладнання), меблеве виробництво, харчова промисловість, переробка сільгосппродукції.

АТЗТ «Багратіоновський мясокомбінат», АТЗТ «Багратіоновський сирзавод» — одні з найбільших підприємств міста.

Соціальна сфера

Заклади освіти

• Муніципальний загальноосвітній заклад ЗОШ м. Багратіоновськ вул. Погранична буд.68. Директор: Клокова Світлана Сергіївна^[6]
• Муніципальний загальноосвітній заклад Вечірня (позмінна) ЗОШ м. Багратіоновськ вул. Загородна буд.1Б. Директор: Стенникова Надія Петрівна^[6]
• МОУ для дітей-сирот і дітей, залишених без виховання батьків дитячий будинок Колосок вул. Калінінградська буд.55^[6]
• Центр психолого-медико-соціального супроводу вул. Погранична буд.80^[6]

Заклади культури

У 1993 році відкрився Музей історії краю^[4][7]. Існує Будинок культури.

Готелі

• «Багратіоновськ», вулиця Іркутсько-Пінської дивізії буд.8^[5]

Історико-архітектурні пам'ятники

Генерал Багратіон

Пам'ятник

• Форбург замку Пройсіш-Ейлау (XIV століття). Будівля була побудована в Пруссії в 1325 році при магістрі Вернері фон Орзельні.
• Будівля колишнього Королівського інституту (1861)
• Музей історій краю
• Пам'ятник П. І. Багратіону в центрі міста
• Пам'ятник на честь битви під Пройсіш-Ейлау
• Церква святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії
• Меморіальне кладовище. Великий меморіал^[8], присвячений Другій Світовій Війні
• Камінь з надписом «Місто засноване в 1336 році» із замку Бальга^[5].

Міста-побратими

Ферден-ан-дер-Аллер (Verden an der Aller, Lower Saxony), Німеччина Бартошиці (Bartoszyce), Польща Гурово-Ілавецьке (Górowo Iławeckie), Польща