Базовський Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Базовський (нар. 28 липня 1917(19170728), місто Новозибків, тепер Брянської області, Російська Федерація — 4 травня 1993, місто Москва) — радянський діяч, дипломат, 1-й секретар Новгородського обласного комітету КПРС, начальник Головного управління державного митного контролю при РМ СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань.

Базовський Володимир Миколайович
Народився	15 (28) липня 1917  Новозибків, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	4 травня 1993(1993-05-04) (75 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Базовський.

Життєпис

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1932 році слюсарем сірникової фабрики в місті Новозибкові.

У 1936 році закінчив Борисовський індустріальний технікум. З 1936 року — технік-конструктор на сірниковій фабриці.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив інструктором з обліку партійно-комсомольських документів політичного відділу 44-ї стрілецької Чудовської дивізії 3-го Прибалтійського фронту.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1946—1960 роках — інструктор, секретар районного комітету ВЛКСМ міста Ленінграда; завідувач відділу, 1-й секретар Фрунзенського районного комітету КПРС міста Ленінграда, інспектор Ленінградського міського комітету КПРС.

У 1947 році закінчив Ленінградський інститут холодильної промисловості.

У 1960 — квітні 1961 року — інспектор, завідувач сектора відділу ЦК КПРС.

11 квітня 1961 — 4 травня 1972 року — 1-й секретар Новгородського обласного комітету КПРС.

4 травня 1972 — 8 травня 1979 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Народній Республіці Болгарії.

У березні 1979 — січні 1982 року — 1-й заступник завідувача відділу ЦК КПРС по роботі із закордонними кадрами та виїздів за кордон.

18 січня 1982 — 19 липня 1985 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Угорській Народній Республіці.

У липні 1985 — квітні 1986 року — заступник завідувача відділу ЦК КПРС по роботі із закордонними кадрами та виїздів за кордон.

15 квітня 1986 — 16 червня 1989 року — начальник Головного управління державного митного контролю при Раді міністрів СРСР.

З червня 1989 року — на пенсії в місті Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції (1987)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани»
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• орден Червоної Зірки (14.07.1944)
• орден Дружби і Миру (Угорщина)
• Димитровська Нагорода (Болгарія)
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медалі
• Надзвичайний і Повноважний Посол (1972)
• Дійсний державний радник митної служби (17.12.1986)