Бакинський державний університет

Бакинський державний університет (БДУ) (азерб. Bakı Dövlət Universiteti (BDU)) — державний університет, розташований у Баку, Азербайджан.

Бакинський державний університет
БДУ
40°22′23″ пн. ш. 49°48′41″ сх. д.
Країна	Азербайджан
Розташування	Азербайджан
Засновано	1919
Ректор	Єльчін Бабаев Сафаралі огли
Членство у	Асоціація університетів Європи і Unica Networkd
Складається з	Faculty of Philology of the Baku State Universityd, Q12837154?, Q16414331?, Faculty of International Relations and Economics of Baku State Universityd, Faculty of Geography of Baku State Universityd, Faculty of Law of Baku State Universityd, факультет соціяльных наук та психології Бакинського державного університетуd, Faculty of History at Baku State Universityd, Q65278000?, Q16414336?, Faculty of Oriental Studies, Baku State Universityd, Faculty of Biology of Baku State Universityd, Q20575006?, Q55698577? і Faculty of Journalism at Baku State Universityd
Випускники	Категорія:Випускники Бакинського університету
Штаб-квартира	Баку
Адреса	вул. Академіка Західа Халілова, 23, Баку AZ1148
Сайт	www.bsu.edu.az/
Baku State University у Вікісховищі

Історія

Печатка університету

Заснований 1 вересня 1919 року Парламентом Азербайджанської Демократичної Республіки. Відкритий 1920 як Бакинський державний університет. Університет розпочав свою діяльність з історико-філологічного, фізико-математичного, юридичного та медичного факультетів, на які було зараховано 1094 студенти. Першим ректором БДУ був В. І. Розумовський, колишній професор хірургії Казанського університету.

1924 університету присвоєно найменування Азербайджанський державний університет (АДУ), а в 1934 — ім'я С. М. Кірова.

1950-ті

На кінець 1950-х в університеті було 9 факультетів: фізичний, механіко-математичний, хімічний, історичний, філологічний, сходознавства та інші.

На 52 кафедрах АДУ — 42 професори, 211 доцентів і кандидатів наук, 88 викладачів.

Викладання проводиться азербайджанською і російською мовами. При АДУ діє аспірантура, вечірній і заочний відділи.

Число студентів (1958) — 5 500 чол., в тому числі 2 500 заочників.

Значне місце в діяльності АДУ займає науково-дослідна робота. Розробка багатьох наукових проблем здійснюється у співдружності з вченими інших республік СРСР, зокрема з українськими вченими. Так, питання походження і формування покладів нафти, розробки та експлуатації нафтових родовищ розв'язуються геологами АДУ спільно з вченими АН УРСР, Львівського державного університету.

1970-ті

На кінець 1970-х в університеті було вже 14 факультетів: історичний, філологічний, журналістики, сходознавства, бібліотекознавства та бібліографії, юридичний, прикладної математики, механіко-математичний, фізичний, хімічний, біологічний, геолого-географічний, навчання іноземних громадян, підвищення кваліфікації. При університеті працює обчислювальний центр, астрономічна станція, понад 30 лабораторій, музеї — біологічний та корисних копалин, бібліотека (бл. 1,6 млн одиниць зберігання). В 1975/76 навчальному році навчалося близько 13 тис. студентів, з них на денному відділенні понад 6 тис.

Склад і структура

Видання

Університет видає «Вчені записки» та іншу літературу.

Найвідоміші випускники

• Гейдар Алієв — 3-й Президент Азербайджану.
• Юсиф Мамедалієв — азербайджанський хімік, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Гасан Алієв — азербайджанський ґрунтознавець, академік АН Азербайджанської РСР.
• Захід Халілов — азербайджанський механік і математик, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Бахтіяр Вагабзаде — народний поет Азербайджану.
• Азад Мірзаджанзаде — азербайджанський учений, механік нафтогазових родовищ, академік АН Азербайджанської РСР.
• Аїда Імамгулієва — азербайджанський сходознавець, що стала першою жінкою-доктором наук в галузі сходознавства.
• Меджид Расулов — азербайджанський математик, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Фейзулла Гасимзаде — доктор философських наук, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Тофіг Кочарлі — азербайджанський історик, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Мірджалал Пашаєв — азербайджанський письменник, вчений-літературознавець.
• Мамед Джафар Джафаров — азербайджанський літературознавець, академік АН Азербайджанської РСР.
• Фарамаз Магсудов — азербайджанський математик, Президент Національної академії наук Азербайджану.
• Абдулла Гараєв — азербайджанський фізіолог, академік АН Азербайджанської РСР
• Зія Буніатов — азербайджанський сходознавець, академік Національної академії наук Азербайджану.
• Гасан Абдуллаєв — азербайджанський фізик, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Худу Мамедов — азербайджанський кристалограф, член-корреспондент Національної академії наук Азербайджану.
• Ашраф Гусейнов — азербайджанський математик, академік АН Азербайджанської РСР.
• Муса Алієв — доктор геолого-мінералогічних наук, Президент АН Азербайджанської РСР.
• Солтан Мехтієв — азербайджанський хімік, академік АН Азербайджанської РСР.
• Гейдар Гусейнов — азербайджанський філософ, академік АН Азербайджанської РСР, лауреат двох Сталінських премій
• Муртуза Нагієв — азербайджанський вчений у галузі хімії і технології нафти, академік Академії наук Азербайджанської РСР.
• Мамед Аріф Дадашзаде — азербайджанський літературознавець, критик, голова Верховної Ради Азербайджанської РСР
• Шафам Мехтієв — азербайджанський геолог-нафтовик, академік АН Азербайджанської РСР.
• Іграр Алієв — азербайджанський історик, академік Національної академії наук Азербайджану.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.