Бак-е-Фін

Бак-е-Фін (перс. باغ فین — Сад Фін) — історичний перський сад біля Кашану. Вважається найстарішим садом в Ірані.^[5]

Бак-е-Фін
33°56′47″ пн. ш. 51°22′21″ сх. д.
Тип	Перські сади[1][2] і пам'ятка культури[3][2]
Статус	Іранська національна спадщинаd[3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][2]
Площа	7,6 га[2] і 173,4 га[2]
Країна	Іран[3][4]
Розташування	Kashan Countyd[4]
Бак-е-Фін Бак-е-Фін (Іран)
Бак-е-Фін у Вікісховищі

Історія

Сад заснований на початку ери Сефевідів, проте сучасний дизайн отримав під час правління шаха Аббаса Першого (1587—1629), відновлений під час правління Фатх-Алі Шах Каджара (1797—1834). Невід'ємний елемент саду «чахар-бак» — лазня-хамам здобула поганої слави, коли у 1849 році у ній вбили великого міністра Аміра Кабіра. Зараз Бак-е-Фін — популярне туристичне місце на маршруті Кашан — Ісфахан.

Дизайн

Стиль саду можна визначити як традиційний «чахар-бак»: великий прямокутник з деревами і кущами, оточений павільйонами, флігелями та високою стіною. За стіною пишного саду простягається пустеля. Вода в фонтани подається з відстані 1,5 км акведуками «канат» з гір Каркас на півдні. Вона розливається по саду каналами, викладеними блакитною плиткою. Напір води дозволив будівельникам влаштувати міні-фонтани. Вздовж доріжок висаджені кипариси, платани, мигдаль, яблуні, вишні та сливи. У парку також ростуть квіти: лілії, іриси, жасмини, тюльпани, нарциси, шипшина, кущова троянда, амарант, левкой, фіалки.

Охорона

У 2011 році разом з вісьмома іншими садами внесений у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою Перські сади.

Галерея

• 
  Декор павільйонів
• 
  Канал з водою
• 
  Центральний павільйон
• 
  Фонтани
• 
  Парк