Балашов Василь Дмитрович

Васи́ль Дми́трович Балашо́в (нар. 1921 — пом. 1985) — радянський військовий льотчик-розвідник часів Другої світової війни, полковник авіації. Герой Радянського Союзу (1943).

Василь Дмитрович Балашов
рос. Василий Дмитриевич Балашов
Народження	10 лютого 1921(1921-02-10) хутір Дор
Смерть	11 квітня 1985(1985-04-11) (64 роки) Краснодар
Поховання	Краснодар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	розвідувальна авіація
Роки служби	1938—1967
Партія	КПРС
Звання	Полковник авіації
Формування	8-й орап
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балашов.

Життєпис

Народився 10 лютого 1921 року на хуторі Дор, нині Ржевського району Тверської області Росії, в селянській родині. Росіянин. здобув неповну середню освіту, працював слюсарем.

До лав РСЧА призваний у 1938 році. У 1940 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків.

Учасник німецько-радянської війни з 26 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Південному та 4-му Українському фронтах. Літав на літаках Пе-2.

Початок війни молодший лейтенант В. Д. Балашов зустрів у бомбардувальній авіації, здійснював авіанальоти на нафтопромисли Плоєшті (Румунія). У повітряному бою був збитий і протягом тижня разом з екіпажем виходив до своїх. У розвідувальній авіації — з вересня 1941 року: спочатку — льотчик 316-го розвідувального авіаційного полку, згодом — 8-го окремого розвідувального авіаційного полку, у складі якого пройшов бойовий шлях від льотчика до командира ескадрильї (з січня 1944 року). Був поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.

До січня 1945 року командир ескадрильї 8-го орап майор В. Д. Балашов здійснив 270 вдалих бойових вильотів на далеку розвідку і фотографування важливих військових і промислових об'єктів у глибокому тилу супротивника. Також здійснив 435 навчально-тренувальних польотів без аварій і поломок, підготував для бойової роботи 7 молодих екіпажів.

Після закінчення війни працював у системі ДТСААФ. У 1967 році полковник В. Д. Балашов вийшов у запас. Мешкав у Краснодарі, де й помер 11 квітня 1985 року. Похований на Слов'янському кладовищі міста.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», капітанові Балашову Василю Дмитровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1137).

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора (06.11.1941, 30.08.1942, 29.04.1944), орденом Олександра Невського (19.02.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (02.02.1943, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки (…) і медалями.

Посилання

• Балашов Василь Дмитрович (рос.). // Сайт «Герои страны».