Балюх Василь Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балюх.

Васи́ль Олексі́йович Ба́люх (нар. 14 червня 1951, с. Дітківці Зборівського району Тернопільської області) — український фотохудожник, ілюстратор книг, кінотелеоператор. Член Спілки фотохудожників України (1994). 1-е місце на Міжнародному фотоконкурсі (Німеччина, країни СНД, Ізраїль, 2001).

Васи́ль Олексі́йович Ба́люх
Народження	14 червня 1951(1951-06-14) (74 роки) с. Дітківці, Зборівський район, Тернопільська область
Національність	Україна
Жанр	фотохудожник
Діяльність	фотограф
Балюх Василь Олексійович у Вікісховищі

Життєпис

Працював у редакціях районних газет у Бережанах, Зборові та Гусятині (1970—1972), майстром-викладачем ПТУ облпобутуправління, завідував обласним клубом-лабораторією кіноаматорів Тернопільщини, телеоператором Тернопільського телерадіомововного об'єднання, фотокореспондент журналу «Тернопіль» і газети «Ровесник» (Тернопіль).

Нині — фотокореспондент журналу «Людина і світ», позаштатний фотокореспондент газети «Сільські вісті».

Член журі обласного конкурсу авторських фотографій юних аматорів Тернопілля «Ми — в Україні і Україна — в нас»^[1].

Доробок

Проілюстрував фотографіями «Географічну Енциклопедію України» (1-3 томи, 1989—1993).

Ілюстратор путівників у видавництвах Львова, Києва, Тернополя:

• «Подорож у казку» В. Радзієвського (1984),
• «Кременець» Г. Чернихівського (1987),
• «Тернопіль. Що? Де? Як?» І. Дуди і Б. Мельничука (1989),
• «Церква св. Парасковії у Горошовій» І. Мороза (2002) та інші.

фотоальбоми

• «Тернопіль» (К., 1996),
• «Україна» (К., 1999),
• «Храми України» (К., 2000)
• «Картинна галерея Тернопільського музею» І. Ґерети (1981),
• «Хоростківський дендропарк» (1988) В. Корчемного
• «Бучач» (2016, до «Днів Пінзеля») та інші;

настінні календарі «Мальовнича Україна».

Автор поштівок про Тернопіль, Зарваницю (2000—2003) та інші; серії календариків (1998—2003).

Кінооператор фільмів про природу Поділля:

• «Отчий край»,
• «Заповідними стежками» (зберігається у ДАТО).