Балія

Ба́лія^[1] — низька, широка, зазвичай округла посудина для прання білизни, для миття тіла і т. ін., є обов'язковим предметом сіль­ського побуту^[2].

Сучасна сталева оцинкована балія

Походження слова

Слово балія походить через посередництво пол. balia, ниж.-нім. balje і фр. baille від лат. bacula, що є зменшувальною формою від baca («чан», «бак»),^[3] чи від лат. *bajula, утвореного від bajulus («водонос»)^[4].

Опис і використання

Дерев'яна балія-ванна. Малюнок з середньовічного рукописного видання Валерія Максіма, 1400—1425 рр.

У старовину балії виготовляли з дерева в бондарній техніці, пізніше їх стали робити з металу^[2]. Балії використовуються на селі для купання дітей^[5] (у колись вживаних для цього дерев'яних баліях з метою уникнення скабок внутрішню поверхню ємності вистилали полотном)^[6].

Галерея

• 
  Сучасна дерев'яна балія
• 
  Балія з пральним приладдям (пральними дошками, пральним товкачем, праником і щипцями)
• 
  Велика балія на картині Ж.-Ф. Мілле «Праля»
• 
  Густав Іглер^[de]. «Купання ляльки», 1927
• 
  Балія з пральною дошкою
• 
  Балія на народному святі Wallensteinfestspiele-2016 у парку Гріммельшанце, Меммінген, Баварія

Геральдика

• 
  Гонкайокі
• 
  Бюттельборн, є промовистим (нім. Bütte — «балія»)
• 
  Вешенбойрен (позаду жінки з праником)
• 
  Бад-Ґеґґінґ (район міста Нойштадт-ан-дер-Донау)
• 
  Бад-Гофгаштайн
• 
  Баден, Австрія

Див. також

• Ночви
• Цебро
• Вагани