Бандера Василь Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бандера.

Васи́ль Андрі́йович Банде́ра (12 лютого 1915^[1], с. Старий Угринів — 22 липня 1942, Аушвіц-Освенцим) — учасник українських національно-визвольних змагань, член ОУН, син Андрія Бандери, брат Степана Бандери, Олександра Бандери та Богдана Бандери.

Василь Андрійович Бандера
Василь Бандера в концтаборі Аушвіц
Прізвисько	49721
Народження	12 лютого 1915(1915-02-12) с. Старий Угринів, Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть	22 липня 1942(1942-07-22) (27 років) концтабір Аушвіц, м. Освенцим,  Польща
Країна	Польська Республіка  Австро-Угорщина
Приналежність	ОУН
Освіта	Національний університет «Львівська політехніка»
Партія	ОУН

Життєпис

Народився у родині українського греко-католицького священика Андрія Бандери і його дружини Мирослави. Був п'ятою дитиною в сім'ї: до нього народилися сестри Марта-Марія та Володимира і брати Степан та Олександр. Разом з братом Олександром закінчив Стрийську українську гімназію, агрономічний факультет Львівської політехніки у Дублянах і філософію у Львівському університеті. Ще під час навчання долучився до політичної діяльності.

1938—1939 був ув'язнений у польському концтаборі у Березі Картузькій за промову на одному із студентських зібрань Львова, у якій він критикував шовіністичну політику польської влади. Після розпаду Польщі (1939) Василь повернувся до Львова, згодом переїхав до Кракова із братом Степаном. У цьому місті він поселився на вулиці Страшевського, наприкінці серпня 1940 року взяв шлюб з Марією Возняк, старшою сестрою дружини Миколи Лемика. У Кракові Бандера виконував доручення ОУН, був учасником другого Великого Збору ОУНР

Меморіальна дошка Василю Бандері на вулиці Незалежності в Івано-Франківську

Після Акту 30 червня 1941 працював у відділі пропаганди ОУН у Станіславі (тепер, вул. Незалежності, 15) (за деякими даними, 12 липня 1941 р. в м. Городенці як представник ОУН склав присягу на вірність Українській Державі від курсантів місцевої української старшинської школи), де у грудні 1941 з дружиною Ґлодзінською-Бандерою був заарештований. Після допитів, які проводив сам шеф станіславського ґестапо Кріґер, був відправлений до нацистського табору Аушвіц (польське Освєнцім), де його закатували поляки-фольксдойчі — оберкапо Краль і капо Подкульскі.

Вшанування пам'яті

• Меморіальна дошка Василю Бандері на вулиці Незалежності в Івано-Франківську

Див. також

• Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА