Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Банилів-Підгірний
село в Чернівецькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Банилів-Підгірний — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Remove ads
Географія
Село майже з усіх боків оточено вершинами Буковинських Карпат. У селі річка Солонець Великий впадає у Малий Серет.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Банилів-Підгірний утворився з 14 хуторів, розкиданих по довколишніх горах.[2] Назви хуторів: Гільча (Гільче),[3] Дунавець,[4] Кошелівка (варіанти: Кошилівка, Кошулівка) — колись окреме село,[3][4] Кошуя (Кощуя)[5][6], Лаврена,[4] Плай, Поляни,[4] Рівня,[4] Солонець,[4] Стайка[2].
За часів Австро-Угорщини були дві самоврядні громади — Банилів Волоський і німецька колонія Августендорф (теперішня східна частина села). За переписом 1900 року в громаді Банилів Волоський було 1048 будинків та проживали 4806 мешканців (2071 українець, 1374 румуни, 878 німців та 483 поляки). Зокрема в самому селі Банилів Волоський були 471 будинок і 2139 мешканців, а в хуторах: Дунавець — 77 будинків і 405 мешканців, Гільче — 59 будинків і 249 мешканців, Гойнічени — 41 будинок і 183 мешканці, Кощуя — 44 будинки і 190 мешканців, Кошелівка — 90 будинків і 425 мешканців, Лавренка — 48 будинків і 235 мешканців, Пантин — 37 будинків і 181 мешканець, Плай — 19 будинків і 81 мешканець, Поляни — 88 будинків і 376 мешканців, Рівня — 35 будинків і 166 мешканців, Солонець — 23 будинки і 108 мешканців, Сіругінґін — 16 будинків і 68 мешканців. А в колонії Августендорф було 104 будинки і проживало 550 мешканців (31 українець, 4 румуни, 515 німців).[7]
Через село, хутір Гільче, проходила 22,5 км гілка Чудей — Кощуя вузкоколійної залізниці Буковинської локальної залізниці, відкритої 15 жовтня 1908 р.[6][8]
Умовно-проїзна ґрунтова дорога через перевал Мочерка (970,5 м) з'єднує з басейном Сирету у верхній його течії.[9]
В радянські часи хутори, наприклад Стайку, знищували, оскільки їхні жителі активно і масово підтримували УПА.[2] У наші дні тривають спроби пожвавити життя на окремих хуторах.[2] Зокрема, 7 червня 2016 р. на хуторі Кошуя архієпископ Онуфрій освятив каплицю Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.
Remove ads
Пам'ятки природи
У селі розташований Банилівський парк, а на південні околиці села (хутір Гільче) — загальнозоологічний заказник «Зубровиця».
Приблизно через 3 кілометри від Гільче, на схилі гори Волховни, є маловідомий водоспад Королівський (сегментованого типу, 3 м.). Також є три гідрологічні пам'ятки природи: Джерело «Підгірне-1» Джерело «Підгірне-2» Джерело «Підгірне-3».
На південний схід від центральної частини села розташоване заповідне урочище «Дунавець».
Уродженці
- Лейба Павло Радович (1995—2014) — український військовик, солдат, навідник 24-ї механізованої бригади. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.[10]
- Чорний Валентин Федорович (1949—2017) — заслужений журналіст України. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Тараса Шевченка. У засобах масової інформації працював з 1971 р.: на Рівненщині у районній газеті, житомирській газеті «Комсомольська зірка», спецкором республіканських газет «Робітнича газета», «Радянська Україна», на житомирському телебаченні, у чернівецькій обласній газеті «Буковина». З 1995 р. — завідувач представництвом газети «Ділова Україна» по Чернівецькій області. З 2001 р. — головний редактор молодіжного журналу «Меридіан». Помер 04.11.2017 р., м. Чернівці.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads