Банка (шлюпка)

Банка (від нід. bank — «лавка»)^[1][2] — дерев'яна дошка на шлюпці (човні, іншому весловому судні), що служить для запобігання поперечному здавлюванню шлюпки, а разом з тим сидінням для веслярів.

Банки на човні (позначені жовтим)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Банка.

На шлюпці банки встановлюються своїми кінцями на поздовжні стрингери — підлегарси, відділяються одна від однієї розпірками — міжбанковими чаками. Зверху до бортів (шпангоутів) банка кріпиться дерев'яними або металевими кницями. Металева книця являє собою Г-подібно вигнуту штабу, між її вертикальною частиною і шпангоутом вкладається дерев'яна деталь — чака металевої книці (заповнювач). Знизу банку підтримує стійка, що з'єднує її з кільсоном.

Кількість банок залежить від типу і розмірів шлюпки. Банки мають свої назви: розташована ближче до носа називається носовою (баковою), розташована ближче до кормового сидіння — загрібною (кормовою), розташовані між ними банки — середніми, банку, через яку проходить щогла, називають щогловою. Для закріплення щогли на щогловій банці встановлюється намітка — відкидна металева скоба на шарнірі; один кінець намітки закріплений на щогловій банці, другий, відкидний, кріпиться до банки нагелем. Підйомна чи відкидна банка — поперечна дошка, що накладається своїми кінцями на поздовжні дошки (бічні місця) кормового сидіння шлюпок при їх спуску і підйомі. У середині підйомної банки є обойма ланцюгового підйома, аналогічна обоймам на звичайних банках і кормовому сидінні: через нього під час спуску і підйому шлюпки проходить ланцюговий підйом.

Деякі надувні човни мають знімні складані банки, які прибираються перед здуванням човна для його зберігання або транспортування^[3][4].

На старовинних вітрильних кораблях банкою називався простір між двома суміжними бортовими гарматами, а також койка в лазареті, шпиталі^[5]. Також банкою можуть називати будь-яку складану лавку на судні^[6].