Барановський Василь Васильович

Василь Васильович Барановський (21 грудня 1919(19191221), село Новокиївка, тепер Каланчацької селищної громади Скадовського району Херсонської області — 1 грудня 2004, місто Сімферополь Автономної Республіки Крим) — радянський діяч, голова Кримської обласної ради профспілок, заступник голови Кримського облвиконкому. Депутат Кримської обласної ради депутатів трудящих. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Барановський Василь Васильович
Народився	21 грудня 1919(1919-12-21)  Новокиївка, Україна
Помер	1 грудня 2004(2004-12-01) (84 роки)  Сімферополь, Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барановський.

Життєпис

У 1938 році закінчив Сімферопольський автодорожній технікум.

У 1938—1941 роках — інженер-будівельник транспортних шляхів на Далекому Сході РРФСР.

У 1941—1946 роках — у Радянській армії, учасник німецько-радянської та радянсько-японської війн. Служив у 113-й стрілецькій бригаді та 97-й стрілецькій бригаді, був старшим лейтенантом технічної служби.

У 1946—1950 роках — виконавець робіт (виконроб), начальник будівництва автостради Сімферополь — Москва, начальник будівництва Кримської астрофізичної обсерваторії Академії наук СРСР. Член ВКП(б).

У 1950—1956 роках — завідувач відділу праці та зарплати ЦК профспілки будівельників СРСР у Москві.

У 1956—1959 роках — головний технолог та начальник відділу Головного управління з будівництва у місті Москві.

1958 року закінчив Вищу школу профспілкового руху в Москві.

У 1959—1963 роках — завідувач виробничого відділу ЦК профспілки будівельників СРСР; голова Кримського обласного комітету профспілки будівельників.

У 1963 — грудні 1964 року — голова Кримської промислової обласної ради професійних спілок.

У грудні 1964 — грудні 1970 року — голова Кримської обласної ради професійних спілок.

29 вересня 1970 — 9 грудня 1981 року — заступник голови виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих.

З 1982 року — персональний пенсіонер у місті Сімферополі.

З березня 1987 до червня 1992 року — голова Кримської обласної ради ветеранів війни, праці та військової служби.

Брав участь у розробці III розділу («Громадянське суспільство та держава») проєкту Конституції Кримської АРСР.

З 1992 року — член президії ради організації ветеранів Автономної Республіки Крим.

Помер 1 грудня 2004 року в місті Сімферополі.

Звання

• старшина
• старший лейтенант технічної служби

Нагороди

• орден «За заслуги» III ст. (27.03.1997)
• орден Вітчизняної війни II ст. (1985)
• орден Слави IIІ ст. (25.09.1945)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• звання «Почесний кримчанин» (26.11.1999)