Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Баранов В'ячеслав Васильович
радянський і російський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
В'ячеслав Васильович Баранов (Вячеслав Васильевич Баранов) (5 вересня 1958, Кишинів — 20 червня 2012, Москва) — радянський і російський кіноактор, майстер дубляжу.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народився 5 вересня 1958 року в Кишиневі, ріс на Далекому Сході. Батько — Василь Омелянович Баранов (1936—2017) був робітником, служив в армії. Мати — Галина Харитонівна Баранова (1937—1996) — була домогосподаркою. Зніматися в кіно почав ще школярем. Зокрема, зіграв роль хулігана Мишка Квакіна в екранізації повісті Аркадія Гайдара «Тімур та його команда».
У 1979 році закінчив ВДІК (майстерня Т. М. Ліознової та Л. О. Куліджанова).
Активно знімався у 1980-ті роки. Знявся у низці стрічок українських кіностудій.
Після розпаду СРСР поступово почав втрачати попит і пішов у дубляж. Хоча він рідко озвучував великі ролі, епізодичні персонажі у його виконанні завжди залишалися поміченими.
У 1990-ті роки багато працював на студії «Варус-Відео». Особливо відомий майстерним озвучуванням Ґолума в трилогії Пітера Джексона «Володар кілець», а також дублюванням ролей Джекі Чана та Джима Керрі у низці фільмів. Серед його останніх робіт: Джарвіс у Кінематографічному всесвіті Marvel, доктор Емметт «Док» Браун у трилогії «Назад у майбутнє» та багато інших.
Актор брав активну участь в озвучуванні мультфільмів та комп'ютерних ігор: його голосом говорить Барт Сімпсон і половина чоловічих персонажів у перших восьми сезонах «Сімпсонів».
Також Баранов нерідко виступав як режисер дубляжу та автор синхронних текстів.
Помер у Москві на 54-му році життя 20 червня 2012 від раку нирки. 22 червня 2012 року після церемонії прощання з актором тіло було кремоване, а урна з прахом похована того ж дня на Хованському цвинтарі в Москві поряд з матір'ю (північна територія, ділянка № 266).
Remove ads
Особисте життя
У 1983 році на зйомках фільму «Клітка для канарок» Баранов познайомився з актрисою Євгенією Добровольською, з якою одружився. У 1986 році в них народився син Степан. Але через рік подружжя розлучилося.
Вдруге В'ячеслав Баранов одружився 1993 року з Іриною Павленко, з якою прожив до кінця 2000-х років.
Кінопремія
- Приз Молодіжного Всесоюзного фестивалю у номінації «Найкраща чоловіча роль» у фільмі Аркадія Сіренка «Двічі народжений» (1983)
 
Фільмографія
- «Пригоди в місті, якого немає» (1974, Гаврош (озвучила Агарь Власова)
 - «Що з тобою коїться?» (1975, Митя Громов)
 - «Тимур і його команда» (1976, Мишко Квакін; Одеська кіностудія)
 - «Розклад на післязавтра» (1978, Віктор Ковальов, десятикласник, президент шкільного НТТ (науково-технічного товариства)
 - «Коник» (1978, Міша, абітурієнт)
 - «Дюма на Кавказі» (1979, поручик)
 - «До побачення, літо...» (1980, Саша Крилов)
 - «Карнавал» (1981, Женя)
 - «Вірний засіб» (1981, к/м, інспектор ДАІ)
 - «Наказ: перейти кордон» (1982, рядовий Євдокімов)
 - «Професія — слідчий» (1982, Павло Андрійович Комкін)
 - «Клітка для канарок» (1983, Віктор)
 - «Двічі народжений» (1983, Андрій Булигін)
 - «Тепло рідного дому» (1983, Мишко, наречений Люби, тракторист, демобілізований десантник; Одеська кіностудія)
 - «Коли грали Баха» (1983, к/м)
 - «Йшов четвертий рік війни...» (1983, розвідник Птахін)
 - «Вибач нас, перше кохання» (1984, Андросик, кіномеханік, однокласник Кості)
 - «Лев Толстой» (1984, Валентин Булгаков, секретар Толстого)
 - «Гостя з майбутнього» (1984, Едуард Олександрович («Ілля Муромець»), вчитель фізкультури)
 - «Батальйони просять вогню» (1985, лейтенант Єрошин)
 - «Повернення Будулая» (1985, шофер)
 - «Салон краси» (1985, Сергій, наречений Каті)
 - «Секунда на подвиг» (1985, Пєчкін)
 - «В одне єдине життя» (1986, Семен Лубенцов; Одеська кіностудія)
 - «Образа» (1986, Анатолій, ревізор)
 - «Плюмбум, або Небезпечна гра» (1986, хуліган)
 - «Розмах крил» (1986, Дмитро Кисельов, бортмеханик; Одеська кіностудія)
 - «Розірване коло» (1987, Митя Березін, експедитор)
 - «Стара абетка» (1987, учитель)
 - «Іван Великий» (1987, зв'язківець роти)
 - «Лілова куля» (1987, Зелений)
 - «В далеку путь» (1989, к/м, син; Кіностудія ім. О. Довженка)
 - «Рокова помилка» (1988, Сільверстов, поранений в госпіталі)
 - «Блазень» (1988, Ігорьок, друг Богданової)
 - «В Альдебаран!» (1989, к/м, Геннадій Пересухін; Одеська кіностудія)
 - «Ночувала хмаринка золота...» (1989, Ілля, колишній кримінальник, провідник поїзда, сусід колоністів)
 - «Погань» (1990, Омелян Фонарьов; Кіностудія ім. О. Довженка)
 - «Яри» (1990, Дмитро Кисельов, бортмеханик; Одеська кіностудія)
 - «Яма» (1990, епізод; Кіностудія ім. О. Довженка)
 - «Ва-же-лі»/(рос.) / «Ры-ча-ги» (1990, к/м; Сергій; Одеська кіностудія)
 - «Заряджені смертю» (1991, «Півень» (Костянтин Іванович Уваров)
 - «Три дні поза законом» (1992, Костя, тракторист, односельець Андрія Вавілова)
 - «Коханці грудня» (1992, Казахстан)
 - «Загін „Д“» Степан (1993, Степан)
 - «Твоя воля, Господи!» (1993, Дмитро Сморчков)
 - «Транзит для диявола» (1999, Іван Рогожкін)
 - «Next 2» (2002, букініст)
 - «Діти Арбата» (2004, т/с, капітан, командир автороти)
 - «Чорна богиня» (2005, т/с, лікар)
 - «Три крапки» / рос. «Многоточие» (2006, майстер цеху)
 - «Справа була в Гаврилівці» (2007, т/с, Єрохін)
 - «Іван Грозний» (2009, т/с, Іван Шуйський)
 - «Подія» (2009, Іван Іванович Шель, власник збройової крамниці)
 - «Ранетки» (2009—2010, т/с, Юрій Олексійович Петров)
 - «Елізіум» (2010, мужик)
 - «Будинок зразкового змісту» (2010)
 - «Останній акорд» (2010, Юрій Олексійович Петров, батько Тоні)
 - «Сьомін. Відплата» (2013, „Алхімік“, людина Савла (роль озвучена іншим актором) та ін.
 
Remove ads
Озвучування
Узагальнити
Перспектива
Фільми:
- 1979 — «Клуб самогубців, або Пригоди титулованої особи» — Перкінс
 - 1980 — «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» — сер Рональд Адер
 - 1984 — «Поки не випав сніг...» — Микола, син Лариси та Михайла
 - 1984 — «На мить озирнутися...» — Микола Корнєйчуков
 - 1985 — «Поїзд поза розкладом» — Олексій Нечаєв
 - 1986 — «Джура — мисливець з Мін-Архара» — «Джура»
 - 1987 — «Запам'ятайте мене такою» — Олег, син Маші
 - 1988 — «Стукач» — Павло Восковий
 - 1988 — «Цуценя» (Одеська кіностудія) — Микола Ольховников
 - 1989 — «У бору брусниця» — Олексій, син Єгорова
 - 1991 — [«[Кур'єр на Схід]]» — Вовчик
 - 1993 — «Дафніс і Хлоя» — «Дафніс»
 - 1996 — «Під знаком Скорпіона» — Максим Пєшков
 - 2002 — «Next 2» — ряд епізодичних персонажів
 
Мультфільми:
- 1997 — 1999 — «Незнайко на Місяці» — один з відвідувачів веселого балаганчика і 3-й в'язень (Перший день на Місяці) / Жадинг (Великий Бредлам і Знайка поспішає на допомогу) / один із голосів у натовпі (Великий Бредлам) / господар веселого балаганчика (Незнайка шукає роботу) / лунатик, що помітив ракету (Знайка поспішає на допомогу)
 - 2001 — «Я люблю мультфільми. Пілотні випуски» — Шеф
 
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads