Барбара Брильська

Барбара Брильська (пол. Barbara Brylska; *5 червня 1941, Скотники) — польська акторка театру та кіно.

Барбара Брильська
Barbara Brylska
Барбара Брильська у 1978 році
Ім'я при народженні	Barbara Brylska
Народилася	5 червня 1941(1941-06-05)[1][2] (84 роки)  Скотники, Ґміна Озоркув, Зґерський повіт, Q1803296?, Litzmannstadt Districtd, Країна Варти, Третій Райх, Німецький Райх
Громадянство	Республіка Польща
Діяльність	акторка, кіноакторка
Alma mater	Лодзька кіношкола
Роки діяльності	1956 — нині
Діти	Барбара Космаль пол. Barbara Kosmal Людвік Космаль (Ludwik Kosmal)
IMDb	ID 0117390
Нагороди та премії
Хрест Заслуги (Польща) Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Барбара Брильська у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Барбара Брильська народилася 5 червня 1941 року, в селищі Скотники, недалеко від Лодзя, коли Польща перебувала під німецькою окупацією. Про її дитинство відомо небагато. За словами Брильської, років Другої світової війни вона майже не пам'ятає^[3]. Перші роки життя Барбара провела в родовому маєтку своєї матері у Скотниках. Пізніше нацисти відібрали маєток у її родини. Батько на той час переховувався від гестапо, а мати змушена була забрати доньку з собою в Лодзь, де вона працювала на фабриці^[3].

У 15 років уперше зіграла епізодичну роль у фільмі «Калоші щастя». В 1967 році закінчила акторське відділення Державної вищої школи кіно, телебачення і театру (пол. PWSFTviT) у Лодзі. У 1967 році закінчила Варшавську вищу школу театру, кіно та телебачення.

Першу велику роль отримала у фільмі «Їхні будні» в 1963 році. В 1966 році зіграла роль жриці Ками у фільмі «Фараон» за романом Болеслава Пруса. Велику славу Брильській принесла роль Єви у скандальному польському фільмі «Анатомія кохання». Знімалася також у фільмах радянських, німецьких (НДР), чехословацьких і болгарських кінорежисерів. В СРСР стала популярною після ролі Наді у фільмі «Іронія долі». За цю роль була нагороджена Державною премією СРСР.

На початку XXI століття почала грати на театральній сцені: вперше це сталося у Москві у постановці режисера Романа Мархоліа «Квартет» на сцені Центру оперного співу Галини Вишневської.

2001 року вперше після довгої перерви повернулася на російські кіноекрани у фільмі Романа Качанова «Даун Хаус».

Особисте життя

Першим чоловіком (1961—1968) акторки був математик Ян Боровець, якого не цікавила її творчість та взагалі мистецтво, тому Брильська розлучилася з ним. З другим чоловіком актором Єжи Зельником спільне життя теж не склалося. На зйомках фільму «Білі вовки» Брильська познайомилася з югославським актором Слободаном Дмитровичем, якого вона вважає найбільшою любов'ю, проте шлюб не відбувся. У третьому шлюбі з гінекологом Людвігом Космалем прожила 18 років та народила двох дітей, одна розійшлася через його часті зради.

Старша донька — акторка та модель Барбара Космаль (26.02.1973 — 15.05.1993), трагічно загинула в автокатастрофі в Бжезінах. За кермом сидів син Анджея Жулавського, він вижив. Молодший син Людвіг (нар. 1982), двоє онуків: Шимон та Якуб.

Підтримка України

Під час російської інтервенції в Україну у березні 2014 року Барбара Брильська разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: Евою Шикульською, Єжи Гоффманом, Анджєм Вайдою, Кшиштофом Зануссі, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким виступила з підтримкою українського народу:^[4]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

У лютому 2023 Барбара Брильська відкрито підтримала Лію Ахеджакову, яку почали «цькувати» в Росії за її слова проти повномасштабної війни. Зірка фільму російської радянської кінокласики «Іронія долі» назвала росіян «проклятим народом» і порадила Ахеджаковій їхати з Росії.

Лія, так тримати! Батьківщина, така батьківщина, її негідна. Звичайно, їй потрібно їхати. Вони не дадуть їй життя, ці комуністи, прокляті Богом люди. Їй потрібно їхати і боротися, як ми.[5]

Фільмографія

1. 2014 — Таємниця чотирьох принцес — Урсула Марія Барбара Маргарита Брауншвейська, фея
2. 2009 — Кохання на подіумі — Марта
3. 2008 — Адмірал — Роза Карлівна, няня маленького Колчака
4. 2008 — Няня — Агата
5. 2007 — Іронія долі. Продовження — Надя Шевельова-ст.
6. 2006 — Дивне Різдво — Ольга Миколаївна Самойлова
7. 2006 — Світлі блакитні — Ніна
8. 2003 — Казус Беллі — Єва
9. 2002 —2006 — Саме життя — Селіна Змуда
10. 2001 — Симфонія мовчання — Ева
11. 2001 — Даун Хаус — генеральша Єпанчина
12. 2000 —2002 — І в горі, і в радості — Барбара Бурська
13. 1998 — Екстрадиція — епізод
14. 1996 — Вірус — директор дитячого будинку
15. 1994 — Надихни мене вірою (документальний) — камео
16. 1994 — Польська смерть — психіатриня
17. 1993 —1994 — Банк не від цього світу — епізод
18. 1993 — Бася — камео
19. 1993 — Лише страх — редакторка на телебаченні
20. 1993 — Краще бути красивою та багатою — господиня вечора
21. 1993 — Знімаю кімнату… — мати Олька
22. 1991 — Ау! Пограбування поїзда — Ядвіга
23. 1989 — Гданськ 39 — Бурчардтова
24. 1988 — Балада про Янушку — Барбара
25. 1988 — Час повного місяця — Барбара, черниця
26. 1987 — Річка брехні — акторка в салоні
27. 1987 — Спеціальна місія — Гражина
28. 1987 — Між губами і краєм чашки — пані Мельжиньська
29. 1986 — Епізод в Західному Берліні — Моніка Вебер
30. 1986 — Республіка надії — пані Водничакова, мати Едварда
31. 1986 — Курс ліворуч — мати Сильвії
32. 1985 — Скальпель, будь ласка — Волейникова
33. 1984 — У тіні ненависті — сусідка Зофії
34. 1984 — 1944 — епізод
35. 1982 — 3 + Одна
36. 1982 — Рахер, Реттер і Рап'єр — Сибіла
37. 1980 — Млин Левіна (Levins Muhle) як Марі (голос)
38. 1980 — Кар'єра Нікодема Дизми — Евіта
39. 1980 — Архів смерті — Ханка
40. 1979 — До останньої крові (серіал) — Ева Козельська
41. 1979 — До останньої крові… — Ева Козельська
42. 1979 — Шалений — Голевичова
43. 1978 — Сто коней на сто берегів — Христина
44. 1978 — Роман Терези Хеннерт — Тереза Геннерт
45. 1978 — Життя, повне ризику — Марта Фенінг-Меран
46. 1977 — Тихий американець у Празі — Мілена
47. 1977 — Вмирати тільки у крайньому випадку — Лінда Грей
48. 1976 — Доповідай, 07 — Ева
49. 1976 — Концерт для тих, хто залишається — Аліса
50. 1975 — Директори — Єлизавета
51. 1975 — Іронія долі! — Надя Шевельова
52. 1975 — Година за годиною — Бася
53. 1974 — Віза до Окантросу — Ягода
54. 1973 — Розлучення, що не відбулося — Ганка
55. 1973 — Міста і роки — Марі Урбах
56. 1972 — Анатомія кохання — Єва
57. 1971 — Пігмаліон XII — Еріка Бонгерт
58. 1971 — Вікторина, чи Пан із Бове? — Вікторина
59. 1970 — Польський альбом
60. 1970 — У гонитві за Адамом — Ванда
61. 1969 — 1971 — Визволення — Гелена
62. 1969 — Пан Володийовський — Кшися
63. 1969 — Пригоди пана Міхала — Кшися
64. 1969 — Люди з підвалу — епізод
65. 1969 — Злочинець, який украв злочин — Ева Сальм
66. 1969 — Білі вовки — Кетрін
67. 1968 — Слід Сокола — Кетрін
68. 1968 — Таємниця дерев'яних ідолів — Ганна Штерн
69. 1967 — Ставка більша за життя — Інга
70. 1967 — Етюд — епізод
71. 1966 — Бумеранг — Єва
72. 1966 — Небо — епізод
73. 1966 — Виграти, програти — епізод
74. 1965 — Фараон — жриця Кама
75. 1965 — Потім настане тиша — Єва Крачинська
76. 1964 — Пізно після полудня Późne popołudnie — Єжикувна, плавчиня
77. 1963 — Їхні будні (Історія однієї сварки) — сестра Гражини
78. 1963 — Йокмок — дівчина на «Йокмоці»
79. 1963 — Катастрофа — епізод
80. 1958 — Калоші щастя — епізод

Нагороди

• 1971 — Нагорода (титул «Зірки кіносезону» на III LLF w Łagowie)
• 1973 — Нагорода (титул «Зірки кіносезону» на V LLF w Łagowie)
• 1975 — Відзнака (Золотий Хрест За Заслуги з приводу 30-річчя кінематографії в Польщі)
• Державна премія СРСР 1977 — за фільм «Іронія долі».
• 1977 — Нагорода («Золоті Квіти» для найпопулярнішої акторки соціалістичних країн)
• 1979 — Нагорода (Диплом Міністра Закордонних Справ за заслуги в пропагуванні польської культури за кордоном)
• 1985 — Відзнака (Хрест Кавалерський відродження Польщі)
• 2013 — Спеціальна відзнака Героїня польського кіно 2013^[6]