Баркова Валентина Володимирівна

Валентина Володимирівна Баркова (нар. 17 березня 1971) — радянська та російська футболістка, виступала на всих позиціях, тренер. Грала за збірні СРСР, СНД та Росії. Майстер спорту Росії (1993).

Валентина Баркова
Особисті дані
Повне ім'я	Валентина Володимирівна Баркова
Народження	17 березня 1971(1971-03-17) (54 роки)
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	універсал
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершила кар'єра
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1991 «Чорноморочка» (Од)[1] ? (?) 1992 «Спартак» (М) ? (8) 1993—1996 «Чертаново-СКІФ» ? (?) 1997—1998 ВДВ ? (?) 2002 «Спартак» (М) ? (?) 2003—2006 «Надія» (Н) ? (?)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1991—1992 1992—1998	СРСР/СНД  Росія	? (1) 36+ (1)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
	«Сокіл» (Москва)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

На початку 1990-х років викликалася до збірної СРСР, стала автором гола 10 вересня 1991 року в товариському матчі проти Англії (3:1). Про виступи на клубному рівні в цей період відомостей немає.

У 1992 році виступала за московський «Спартак-Преображення», у вищій лізі Росії забила 8 м'ячів. У кубку Росії стала фіналісткою, у фінальному матчі проти «Інтерроса» (3:4) зробила «дубль». Включена в список 33-ох найкращих гравчинь сезону під № 2 (ліва півзахисниця). Напередодні початку сезону 1993 року разом з групою футболісток зі «Спартака», який розпався, перейшла в клуб «СКІФ-Феміна» (Малаховка), згодом клуб переїхав до Москви й змінив назву на «Чертаново-СКІФ». Бронзовий призер чемпіонату Росії 1993 року. У 1997 році перейшла в клуб ВДВ (Рязань), бронзовий призер чемпіонату Росії 1997 і 1998 років, фіналістка Кубку Росії 1997 року, володарка Кубку 1998 року (у фіналі не грала).

Про виступи в наступні декілька років дані відсутні. У 2002 році перебувала в заявці московського «Спартака», проте команда виступала невдало і програла всі свої матчі. Потім декілька років грала за «Надію» (Ногінськ), бронзовий призер чемпіонату Росії 2005 і 2006 років.

У 1990-ті роки була регулярним гравцем основи збірної Росії, провела понад 30 матчів. Єдиним голом за російську команду відзначилася 9 березня 1993 року в товариському матчі в ворота Молдови (1:0). Учасниця фінального турніру чемпіонату Європи-1997 (2 матчі).

З 2007 року працювала дитячим тренером в СДЮШОР міста Ногінськ з командами дівчаток. Приводила свої команди до призових місць в обласних змаганнях. Визнана найкращим тренером Московської області в жіночому футболі в 2009 році. У другій половині 2010-х років перейшла на роботу в московську школу «Сокіл» (СШОР № 27). Серед її вихованок — гравчині дівочих збірних Росії Варвара Бичкова, Олена Рузина, Любов Ященко. Тренірвала старшу команду «Сокола», яка грала в першому дивізіоні.

Закінчила Московську державну академію фізичної культури (1995).

Бере участь у матчах ветеранів^[2].