Барков Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергі́йович Барко́в (*1873, Покровське Тульської області — †1954) — російський радянський географ і педагог, дійсний член АПН РРФСР, заслужений діяч науки.

Барков Олександр Сергійович
Народився	13 (25) травня 1873[1] або 25 травня 1873(1873-05-25)[1]  Тульська губернія, Російська імперія
Помер	28 грудня 1953(1953-12-28)[2][1] (80 років)  Москва, СРСР[2]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	географ, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Галузь	географія[3], фізична географія[3] і subject didacticsd[3]
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університетуd
Науковий ступінь	доктор географічних наук
Науковий керівник	Анучин Дмитро Миколайович
Вчителі	Анучин Дмитро Миколайович
Відомі учні	Гвоздецький Микола Андрійович
Знання мов	російська[3][4]
Заклад	МДУ
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барков.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барков Олександр.

Життєпис

Народився в с. Покровському Тульської області.

Закінчив Московський університет (1898).

Брав активну участь в організації радянської школи.

Тривалий час очолював кафедри географії Моск. державного університету та педагогічного інституту ім. В. І. Леніна, проводив широку дослідницьку роботу.

Серед праць Баркова найвидатніші: посібник для вузів «Фізична географія частин світу. Африка», підручник з географії для 5-го класу (разом з О. Половинкіним; укр. мовою — 17 видань), «Словник-довідник з фізичної географії» та ін.