Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Барово (община Демир-Капія)

село в Північній Македонії З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Барово (община Демир-Капія)map
Remove ads

Барово (мак. Барово) — село в общині Демир-Капія, в регіоні Бошавія, поблизу міста Демир-Капія.

Коротка інформація Село Барово мак. Барово, Основні дані ...
Remove ads

Походження назви

Назва села вперше зафіксована в турецьких документах XV ст. Ім'я пов'язане з особовим іменем Баро (Варвара, Варфоломій, Браніслав).

Географія та розташування

Thumb
Вид на село

Село розташоване в районі Бошавія, в південно-західній частині території муніципалітету Демир Капія, на межі з общиною Кавадарці. [1] Село розташоване на пагорбі над долиною на лівому березі річки Босава, і на тій же стороні ґрунтової місцевої дороги Демир-Капія - Конопіште, яка проходить через село Бесвиця. Село горбисте, на висоті 470 метрів, від міста Неготино 33 кілометри. [1]

Барово розташоване під Витачевським плато, розташованим на терасі, через яку проходить долина, а річка Бошава проходить під селом у середній частині Баровської ущелини. В селі є кілька криниць, з’єднаних з фонтанами, а нижче села є джерело Врело. Навколо села є кілька джерел.[2]

Місцевості в районі села носять такі назви: Страньє, Чука, Голяк, Шумаст Рід і Голем Сурія.[2]

Село має компактний тип і поділяється на три мікрорайони: Горно, Срецело та Чифлик.[2]

Барово вирізняється традиційною будівельною архітектурою.[3]

Remove ads

Історія

Барово — старе село, про що свідчить багато старожитностей навколо села. Є кілька місцевостей, де є залишки колишньої діяльності старшого населення. Церква у селі Барово також згадується серед внесків царя Душана Трескавецькому монастирю з 1335 року.[2]

Економіка

Thumb
Будинки в селі

Територія громади села середніх розмірів займає площу 14,4 км2. Переважають рілля на площі 653,5 га, пасовища становлять 539,5 га, ліси 162,4 га.[1]

В основному село має сільськогосподарсько-лісогосподарське призначення. [1]

Жителі села жили із землеробства та тваринництва. Крім мусульманського населення, значна частина християнського населення працювала на своїх полях, а решта працювала на фермах. У минулому вздовж річки Босава були рисові поля і було три великі млини, а в самому селі був магазин і дві кузні.[2]

Remove ads

Населення

За даними Василя К'нчова (« Македонія. Етнографія і статистика ») за 1900 рік, у селі Барово проживало 474 жителі, з яких 220 македонських християн, 248 македонських мусульман і 6 ромів.[4] За даними секретаря Болгарського екзархату Димитра Мішева («La Macédoine et sa Population Chrétienne ») у 1905 році в Барово проживало 304 жителі.[5]

Барово – невелике село у фазі повного відселення. У 1961 році в селі було 263 жителі, а в 1994 році лише 28 жителів македонського населення. [1]

За переписом населення 2002 року в селі Барово проживало 10 осіб, з них 9 македонців і 1 турок.

За даними останнього перепису населення Македонії 2021 року, Барово має 3 мешканців.

Барово було змішаним мусульмансько-християнським македонським селом.[2]

Remove ads

Культурні та природні пам'ятки

Thumb
Головний сільський храм «Різдва Пресвятої Богородиці»
Археологічні пам'ятки
  • Грамадже — храм і некрополь римських часів;
  • Гробана — некрополь римських часів;
  • Дабот — пізньоантичний некрополь; і
  • Рідот — поселення та некрополь римських часів.
Церкви [6]
  • Церква «Різдва Пресвятої Богородиці» — головний храм села.
Пам'ятники
  • Пам'ятник на честь НОБ

Персоналії

  • Александр Цандовський (1936-2020) — священик і професор.

Галерея

  • Thumb
    Будинок у селі
  • Thumb
    Будинки в селі
  • Thumb
    Струмок поблизу села

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads