Баронов Костянтин Федорович

Баронов Костянтин Федорович (21 жовтня (11 листопада) 1890, Смоленськ, Смоленська губернія, Російська імперія — 12 липня 1943, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський військовий діяч, генерал-майор (1940).

Костянтин Федорович Баронов
Константин Федорович Баронов
Народження	11 листопада 1890 Смоленськ, Російська імперія
Смерть	12 липня 1943 Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання	Тбілісі
Країна	СРСР
Приналежність	Червона армія
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1918-1943
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор
Командування	45-та армія (СРСР), 47-ма армія (СРСР)
Війни / битви	Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Друга світова війна: Керченсько-Феодосійська десантна операція
Нагороди

Біографія

Народився у Смоленську. У 1913 році вступив на службу до Російської імператорської армії. У 1916 році закінчив Віленське піхотне училище, учасник Першої світової війни, був двічі поранений, командував батальйоном, дослужився до поручика^[1].

У 1918 році вступив до Червоної Армії. У 1919 році під час більшовицького вторгнення в Естонію командував маневреним загоном курсантів і курсантською бригадою. У 1920—1922 роках був командиром стрілецького полку, бригади курсантів і начальником піхотних курсів Південного фронту.

У 1924 році закінчив Вищі академічні курси комскладу при Військовій академії РСЧА. У 1934 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. У 1925 році вступив до ВКП(б). У 1934—1940 роках командував 53-ю стрілецькою дивізією, із 1940 року командував 23-м стрілецьким корпусом у Закавказькому військовому окрузі.

З початком німецького вторгнення до СРСР продовжував командувати корпусом, який у липні 1941 року був перетворений у 45-ту армію і на її чолі брав участь у радянській окупації Ірану у серпні 1941 року^[2]. З жовтня 1941 року командував 47-ю армією і на її чолі брав участь у Керченсько-Феодосійській десантній операції. 7 лютого 1942 року за невдалі бойові дії знятий з посади^[3]. З березня 1942 року був заступником командувача 51-ї армії, брав участь в операції «Полювання на дрохв» і Сталінградській битві. Помер у госпіталі через ускладнення від контузії.

Військові звання

• Комбриг (1935)
• Генерал-майор (1940)

Нагороди

• Орден Леніна
• Орден Червоного Прапора
• Орден Суворова 2-го ступеня
• Орден Кутузова 2-го ступеня
• Орден Червоної Зірки
• Медаль «XX років РСЧА»
• Орден Святої Анни 4-го і 3-го ступенів та орден Святого Станіслава 3-го і 2-го ступенів (Російська імперія)